Ішпакай (цар скіфів)


Ішпакай (асир. Iš-pa-ka-a-a) (до 679 — 674/3) — перший історично відомий династ скіфів, якого інколи вважають військовим ватажком, хоча

„…асирійські тексти не дають підстав проводити будь-які відмінності між «Ішпакаєм скіфом» і «Партатуа, царем скіфів», оскільки і те, і інше формулювання однаковою мірою може означати царя або ватажка…“[1]
Ішпакай
асир. Iš-pa-ka-a-a
невідомо
Династія Паралати
Держава Скіфська орда
Титул цар
Форма влади автократія
Попередник невідомо
Наступник Партатуа
Роки правління до 679 р. до н. е. 674/3 р. до н. е.
Біографічні дані
Рік народження невідомо
Батько невідомо
Мати невідомо
Брати, сестри невідомо
дружина невідомо
Діти невідомо

Ішпакай очолював скіфів під час навал до Закавказзя. Виступав спільником Манейського царства у війні з Асирією, у якій і загинув близько 674/ 673 рр. до н. е. Відомий з асирійських джерел.

Етимологія імені:

  • асир. Išpakâi/ Išpakâ'a/ Ispakâia < скіф. Aspak укр. верховий, вершник (схоже ім'я (грец. Ἀσπάκου > Ασπακος) відоме з епіграфічних пам'яток Танаїсу)[2];
  • асир. Iš-pa-ka-a-a < ір. *spaka/ *spakāya укр. собака/ собачий, що, можливо, відображено у відповідній новелі Полієна.[3] Утім, існування у скіфській мові слова *spaka- наразі не підтверджено, відоме лише відповідне слово *kuti-.[4]

Ішпакай в Асирійських джерелах

  • Призма Асархаддона. Стовпець 3.


(59) Я розсіяв народ Манна, і поганих, і непокірних,

(60) та їх війська, та Ішпакая скіфа,

(61) спільника, який не врятував їх, я убив мечем.[5]

Примітки. Джерела. Посилання

  1. (рос.)Иванчик А. И. Современное состояние киммерийской проблемы. Итоги дискуссии. ВДИ, 1999, № 2
  2. (гр.)CIRB 1278
  3. (рос.)А. И. Иванчик. Накануне колонизации. Северное Причерноморье и степные кочевники VIII—VII вв. до н. э. в античной литературной традиции: фольклор, литература и история. Москва, Берлин, «Палеограф», 2005, ст. 188
  4. (рос.)Дьяконов И. М. История Мидии. Фил. Фак. СПбГУ, СПб, 2008
  5. переклад на українську з англійської, некваліфікований, і не може використовуватись як джерело для посилань. Оригінальний текст за посиланням The British Museum. The Esarhaddon Prism

Додатково


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.