Іштван Еркень

Іштван Еркень
угор. Örkény István
Ім'я при народженні угор. Örkény István György
Народився 5 квітня 1912(1912-04-05)[1][2][…]
Будапешт, Австро-Угорщина[1][3]
Помер 24 червня 1979(1979-06-24)[1][2][…] (67 років)
Будапешт, Угорська Народна Республіка[1][3]
Поховання Фаркашреті
Громадянство Угорщина
Національність євреї
Діяльність прозаїк і драматург, основоположник угорського театру абсурду
Мова творів угорська
Роки активності з 1938
Членство Digital Literary Academyd
Батько Hugó Örkényd
У шлюбі з Angela F. Nagyd і Zsuzsa Radnótid
Автограф
Нагороди

премія Кошута (1973)

премія Аттіли Йожефаd (1955)

премія Аттіли Йожефаd (1967)

 Іштван Еркень у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах

Іштван Еркень (угор. Örkény István; *5 квітня 1912, Будапешт — †24 червня 1979, Будапешт) — угорський прозаїк і драматург, основоположник угорського театру абсурду.

Біографія

Еркень з юних років захоплювався літературою; здобувши освіту фармацевта і інженера-хіміка, він тим не менше присвятив себе літературі і в кінці 30-х років на власні кошти видав свою першу збірку оповідань — «Танець моря».

Після вступу Угорщини в Другу світову війну на боці Німеччини Еркень був мобілізований в армію, відправлений до трудового батальйон на Східний фронт.

У 1957, після придушення повстання в Угорщині, Еркень був включений в «чорний список» цензури за свої зухвалі виступи на радіо та у пресі. Не маючи можливості друкуватися, працював на заводі з виготовлення медикаментів і перев'язувальних засобів. Заборона на публікацію, що тривала до початку 1960-х, звільнив письменника не тільки від зовнішньої, але і від внутрішньої цензури:

«Я не думав про редактора, критика, видавця і навіть про читача, мене займало лише те, що я пишу»
. У цей період він створив новий жанр — «розповіді-хвилинки», психологічні мініатюри із сучасного життя.

Заборона була знята в 1963, в пресі з'явилися збірники його оповідань, драми і повісті «Кішки-мишки» (1963) і «Сім'я Тотів» (1964); сценічні варіанти цих повістей, які йшли на сценах Європи, Америки, Японії і Австралії, принесли Еркеню міжнародне визнання.

Твори

збірки оповідань

  • «Танець моря»
  • «Царівна єрусалимська»
  • «Молодята на липучці»

повісті

  • «Кішки-мишки» (1963)
  • «Виставка троянд»
  • «Сім'я Той» (або «Сім'я Тотів», Tóték, 1964)

п'єси

  • «Воронеж»
  • «Шукачі ключів»
  • «Сценарій»
  • «Пішта в криваву грозу»
  • «Сім'я Той» (Tóték, 1967)
  • «Кішки-мишки» (1969)

Екранізації

Джерела
  • Марковец Н. «Быть бунтарём или Сизифом?» Иштван Эркень — 100 // Литературная газета. — М., 18 апреля 2012. — № 16 (6366).

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119038706, Record #1067852603 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Catalog of the German National Library
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.