Іштван Тот

Народився 28 липня 1891 року в місті Будапешт. Вихованець футбольної школи клубу БТК. У дорослому футболі дебютував 1906 року виступами за команду клубу «Незметі», в якій провів шість сезонів.

1912 року перейшов до клубу «Ференцварош», за який виступав до 1926 року. За цей час відіграв у складі команди 390 матчів у яких забив 145 м'ячів. Серед них 17 матчів і 63 голи в чемпіонаті, а також 9 матчів і 1 гол у кубку[2]. Двічі ставав чемпіоном країни і двічі володарем Кубку Угорщини.

1909 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Угорщини. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 18 років, провів у формі головної команди країни 19 матчів, забивши 8 голів.

У складі збірної був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1912 року у Стокгольмі.

Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1925 року, очоливши тренерський штаб клубу «Ференцварош». Три сезони поспіль приводив команду до чемпіонства і двічі здобував національний кубок. В 1928 році здобув з командою міжнародний трофей  – Кубок Мітропи.

24 лютого 1929 року керував збірною Угорщини в товариському матчі проти Франції (0:3)[3]. Далі подався до Італії, де тренував клуби «Трієстина» (14 місце в Серії «А») і «Амброзіана-Інтер» (6 місце).

В 1932 році повернувся на батьківщину в клуб «Уйпешт», з яким здобув титул чемпіона Угорщини. Після цього знову тренував «Трієстину», а потім угорський «Електромош».

Останнім місцем роботи Тота був «Ференцварош», котрий він очолював в 1943 році. Загалом біля тренерського керма цього клубу він у 1925—1930 і 1943 роках працював у 211 матчах, з них 96 у чемпіонаті[4].

Страчений 6 лютого 1945 року на 54-му році життя у місті Будапешт.