Іщенко Володимир Семенович

Володимир Семенович Іщенко (нар. 1 жовтня 1914, Миколаїв, Російська імперія — пом. 6 грудня 1984, Миколаїв, СРСР) — радянський український футболіст та тренер, виступав на позиції центрального захисника.

Володимир Іщенко
Особисті дані
Повне ім'я Володимир Семенович Іщенко
Народження 1 жовтня 1914(1914-10-01)
  Миколаїв, Російська імперія
Смерть 6 грудня 1984(1984-12-06) (70 років)
  Миколаїв, СРСР
Зріст 179 см
Громадянство  СРСР
Позиція центральний захисник (№ 6)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1937 «Суднобудівник» 9(1)
1938 «Динамо» (Од) ?(?)
1939—1940 «Суднобудівник» 31(6)
1941 «Спартак» (Х) 9(0)
1945—1946 Команда м. Молотов 18+(0+)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
1948—1953
1963
1964—1965
1971—1977		 Команда м. Молотов
«Трубник» (Нікополь)
«Суднобудівник»
збірна Миколаєва (юн.)		 {{{тренер-місце}}}

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравця

Народився та виріс у Миколаєві. З дитинства грав у футбол разом зі своїм товаришем, майбутнім поетом Марком Лисянським. Після закінчення середньої школи працював на заводі ім. А. Марті. З 1930 року розпочав займатися футболом. Грав у міській команді ім. 9-го з'їзду комсомолу, з 1934 року — в команді заводу ім. А. Марті. У 1938 році виступав за збірну міста Одеси та місцеве «Динамо» — клуб вищої ліги СРСР, з 1939 року — гравець і капітан команди «Суднобудівник». У 1941 році грав за харківську команду вищої ліги «Спартак». Після початку Радянсько-німецької війни працював на військовому заводі у Харкові, разом з заводом був евакуйований до уральського міста Молотов. Там з іншими евакуйованими харків'янами (П. Паровишніковим, М. Каровим, В. Макаровим, В. Золотарьовим) грав у футбол на міських турнірах у складі команди моторобудівного заводу ім. Свердлова. По завершенні Другої світової війни виступав за команду міста Молотов, в складі якої 1946 року й завершив кар'єру футболіста.

Тренерська діяльність

По завершенні ігрової кар'єри розпочав тренерську діяльність. Тренував команду міста Молотов з 1948 по 1953 рік. Під його керівництвом молотовці повернули собі місце в першій лізі чемпіонату СРСР. Згодом допомагав тренувати пермський колектив. У 1963 році був головним тренером нікопольського «Трубника». У 1964 році очолив миколаївський «Суднобудівник». Два сезони провів у ролі старшого тренера, а з червня 1965 року працював у тренерському штабі миколаївців. У 1971—1977 роках тренував юнацьку збірну міста Миколаєва. Обирався головою обласної федерації футболу[1].

Родина
  • Дружина Іщенко Лідія Семенівна, спортсменка, тренер з фехтування.
Син Іщенко Віктор Володимирович, історик-германіст.
Син Іщенко Олександр Семенович, лікар[1].

Примітки
  1. Зірка футбольного м'яча і друг поета … — «ЮЖНАЯ ПРАВДА»
  2. Архив. www.niknews.mk.ua. Процитовано 25 січня 2018.

Література
  • Енциклопедичний словник «Миколаївці, 1789—1999 рр.», м. Миколаїв, «Возможности Киммерии», 1999.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.