Чорноморський суднобудівний завод
Чорномо́рський суднобудівни́й заво́д (ЧСЗ) — українське корабле- та суднобудівне підприємство у місті Миколаєві (Україна), який існував до 25 червня 2021 року.
Тип | ПАТ |
---|---|
Форма власності | публічна компанія |
Галузь | суднобудування, судноремонт |
Засновано | 1897 |
Закриття (ліквідація) | 26.06.2021 |
Причина закриття | банкрутство |
Штаб-квартира | Миколаїв |
Ключові особи | Ілля Горн |
Холдингова компанія | Smart Maritime Group |
www.chsz.biz | |
Нагороди | |
Чорноморський суднобудівний завод у Вікісховищі |
Історія
Утворений 1907 шляхом об'єднання двох корабелень, посталих у 1895—1897, в одне підприємство під назвою «Наваль». Після створення завод очолював інженер, організатор виробництва і промисловий магнат Йоаким Каннегісер.
Українська революція
Часи СРСР
У листопаді 1922 року заводу було присвоєно ім'я Андре Марті та Луї Бадіни — французьких військових моряків, які були одними з організаторів заворушень на кораблях французької ескадри в 1919 р. під час перебування її в Чорному морі. Згодом Луї Бадіна відійшов від комуністичного руху, і в 1924 році його ім'я зникло з назви підприємства. До грудня 1957 року завод продовжував носити ім'я Андре Марті[1].
Упродовж 1956—1968 років завод носив ім'я Івана Носенка — радянського державного діяча, інженера-контр-адмірала, міністра суднобудівної промисловості СРСР, що тривалий час працював на заводі. Після втечі до США його сина Юрія, що був співробітником Другого головного управління КДБ СРСР, ім'я Носенка з назви заводу прибрали[2].
Після відновлення Незалежності
У 2003 році за президентства Леоніда Кучми і прем'єрства Віктора Януковича Чорноморський суднобудівний завод був виключений зі списку підприємств, які не підлягають приватизації. Того ж року підприємство було винесено Фондом держмайна, очолюваний членом партії Регіонів Михайлом Чечетовим, на приватизацію.
Переможцем конкурсу в якому брало участь лише два підприємства, стало ВАТ «Миколаївська малотоннажна верф», яке на той час перебувало під контролем російських олігархів братів Олега та Ігоря Чуркіних[3], які, за повідомленнями низки українських ЗМІ, є племінниками відомого своїми антиукраїнськими висловлуваннями, російського представника в ООН під час російської агресії проти України Віталія Чуркіна[4][5]. Контрольний пакет акцій холдингу (90,25 %) ГАХК «ЧСЗ» був проданий росіянам за нереально низькою ціною — 129 195 520 грн. На підприємстві на той час працювало 5 500 осіб, заводська територія складала 300 гектарів землі в місті на на березі Дніпр-Бузького лиману, містила 988 споруд, у тому числі 198 виробничого призначення, 461 невиробничого, 92 складських приміщень. Чуркіним також дістались набережні та стапелі — всього 12, передавальні пристрої — 52, об'єкти об'єкти соціального, культурного та битового призначення — 173. Для порівняння, у 2002 році українське підприємство «Нібулон» придбало у завода земельну ділянку розміром 7 гектарів з об'єктом незавершеного будівництва за 79 млн грн[6]. Під керівництвом росіян найбільше суднобудівне підприємство України поступово втратило практично весь свій виробничий потенціал. Чуркіни не виконали жодного інвестиційного зобов'язання. За 3 роки вони звільнили із заводу три тисячі робітників. Заборгованість по зарплаті працівникам на 1 січня 2007 року склала понад 2 мільйони гривень. Заборгованість Пенсійному фонду на 1 лютого 2007 року досягла майже 20 мільйонів гривень, фонду соціального страхування від нещасного випадку — понад 0,5 мільйона[3]. Пізніше Віталій Чуркін заявив, що племінників у нього немає[7].
ЧСЗ знаходився в стадії банкрутства з 2014 року. Ініціатором банкрутства виступило ПрАТ «Балаклавське рудоуправління» (Севастополь, АР Крим), яке, як і ЧСЗ на той час, було підконтрольним іншому російському бізнесмену Вадиму Новинському. Провадження у справі про банкрутство було порушено Господарським судом Миколаївської області ще на початку лютого 2014 року.
У вересні 2017 року Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив про намір зрушити з місця процес повернення в державну власність Чорноморського суднобудівного заводу (ЧСЗ) і ПАТ "Миколаївський суднобудівний завод «Океан»[8].
3 липня 2018 року, Господарський суд Миколаївської області визнав банкрутом ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод»[9].
У вересні 2019 року, за рішенням Господарського суду Миколаївської області майно ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» було виставлено на продаж. Майно реалізувалося двома лотами — нежитлові приміщення та плавзасоби. Окрім них, також було виставлено на продаж наявне обладнання у цих цехах та територіях включно з кранами, огорожею, система освітлення та інше[10].
25 червня 2021 року, Господарським судом Миколаївської області оголосив ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод», що знаходиться в м. Миколаєві за адресою: вул. Індустріальна, 1, банкрутом. Відповідне рішення суду (резолютивна частина) було зачитано в ході засідання суду, а також було затверджено звіт ліквідатора підприємства Ольги Протасової, яка в ході судового засідання заявила: «Мною були звільнені всі працівники підприємства. Завершена вся господарська і підприємницька діяльність ПАТ „ЧСЗ“, всі технологічні цикли діяльності підприємства-банкрута. Також була проведена повна інвентаризація активів банкрута. Після інвентаризації все майно було оцінено і реалізовано.». Також було повідомлено, що у ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» не залишилося майна, яке продали, а зароблені гроші (151 млн грн) — віддали шести кредиторам[11].
Структура
Державна акціонерна холдингова компанія «Чорноморський суднобудівний завод»[12].
- ВАТ "Суднобудівна верф «Меридіан»;
- ВАТ «Миколаївська малотоннажна верф»;
- ВАТ «Чорноморський машинобудівний завод»;
- ВАТ "Малярно-ізоляційне підприємство «Райдуга»;
- ВАТ "Чорноморський меблевий завод «Чорномормеблі»;
- ВАТ "Будівельно-монтажне управління «Чорноморсервіс».
Продукція
ПАТ "ЧСЗ" випускав великовантажні і пасажирські судна, великі морозильні траулери-рибозаводи (вперше 1956 в СРСР), судна китобійної бази «Україна» (з 1957), танкери, а також прогулянкові човни, палубні суднові механізми, сільськогосподарську техніку тощо.
ПАТ "ЧСЗ" виконував держзамовлення з будівництва новітніх військових кораблів для ВМС України, в тому числі — корветів проекту 58250.
У 2010 р., на воду було спущено універсальний транспортний корабель CF 38850.
Завод мав у розпорядженні стапелі, які могли бути задіяні при будівництві авіаносців.
Так званий перший стапель раніше був реконструйований і станом на 2012 р. на ньому було можливе виконання комплексу робіт, пов'язаних зі спорудженням великих кораблів і суден водотоннажністю до 105 тис. тонн, встановлення на них великогабаритних механізмів. Другий — «нульовий» стапель — був готовий, більш аніж на 90 % і за необхідністю у найкоротші терміни також міг бути введений у дію[13].
Восени 2014 року, підприємство було переорієнтоване на виготовлення обладнання та комплектуючих для підприємств металургійної галузі — як умови виживання під час глибокої кризи в суднобудуванні, повідомляв на той час генеральний директор ПАТ «ЧСЗ» Олександр Остапенко. Комплектуючі замовляли заводи групи «Метінвест», Марганецького та Орджонікідзевського ГЗК, Corum Group.
В березні 2018 року, у зв'язку з розширенням виробничої діяльності Миколаївського майданчика компанії «Smart Maritime Group» (Чорноморський суднобудівний завод), підприємство оголошувало набір на 150 вільних вакансій — збиральників та зварювальників судових, кранівників та фахівців з інших робочих спеціальностей[14].
Керівництво
- 1895—1896 — Гарріс Е. Г.
- 1896—1897 — Роланд Л. Г.
- 1898—1899 — Беклемишев Микола Миколайович
- 1900—1909 — Каннегісер Йоаким Самуїлович
- 1909—1912 — Дмитрієв Микола Іванович
- 1912—1918 — Юреньов Борис Олександрович
- 1919—1919 — Плосконний І. І.
- 1920—1920 — Матвеєв
- 1921—1925 — Степанов Сергій Олександрович
- 1925—1927 — Щербина М. В.
- 1927—1930 — Велігура Д. М.
- 1930—1931 — Кухта М. Ф.
- 1932—1933 — Старущенко Д. М.
- 1933—1934 — Кужелло Ернест Францович
- 1934—1937 — Степанов Сергій Олександрович
- 1938—1939 — Гейзер О.
- 1939—1941 — Самарін Олександр Васильович
- 1941—1944 — Селезньов Володимир Львович
- 1944—1944 — Клопотов Борис Євгенович
- 1944—1949 — Самарін Олександр Васильович
- 1949—1952 — Івочкін Володимир Федорович
- 1952—1954 — Орєшкін Віктор Михайлович
- 1954—1956 — Прибильський Іван Степанович
- 1956—1959 — Сгибнєв Захар Григорович
- 1959—1979 — Ганькевич Анатолій Борисович
- 1979—1993 — Макаров Юрій Іванович
- 1994—1996 — Овдієнко Ігор Миколайович
- 1996—2002 — Тихоненко Ігор Павлович
- 2002—2004 — Полтавцев В'ячеслав Миколайович
- 2004—2007 — Сагайдаков Олександр Михайлович
- 2007—2009 — Горн Ілля Григорович
- 2009—2010 — Мордовенко Дмитро Миколайович
- 2010—2014 — Калашников Валерій Миколайович
- 2014—2021 — Остапенко Олександр Вікторович
Побудовано на заводі
- Протичовнові крейсери проекту 1123
- протичовновий крейсер «Москва» (закладено 5 грудня 1962, спущено на воду 14 січня 1965, введено в експлуатацію 25 грудня 1967, виведений зі складу флоту 7 листопада 1996);
- протичовновий крейсер «Ленінград» (закладено 15 січня 1965, спущено на воду 31 липня 1966, введено в експлуатацію 22 квітня 1969, виведений зі складу флоту 5 грудня 1992):
- протичовновий крейсер «Київ» (закладено 20 лютого 1968 (планувалось), не закладувався, будівництво скасовано 2 вересня 1968);
- Авіаносні крейсери проекту 1143 (1143.1-1143.4)
- авіаносець «Київ» (закладено 21 липня 1970, спущено на воду 26 грудня 1972, введено в експлуатацію 28 грудня 1975, виведений зі складу флоту 30 червня 1993);
- авіаносець «Мінськ» (закладено 28 грудня 1972, спущено на воду 30 вересня 1975, введено в експлуатацію 27 вересня 1978, виведений зі складу флоту 31 серпня 1992);
- авіаносець «Новоросійськ» (закладено 30 вересня 1975, спущено на воду 26 грудня 1978, введено в експлуатацію 14 серпня 1982, виведений зі складу флоту 31 серпня 1992);
- авіаносець «Баку» («Адмірал Горшков», «Вікрамадітья») (закладено 26 грудня 1978, спущено на воду 31 березня 1982, введено в експлуатацію 20 грудня 1987, виведений зі складу флоту 5 березня 2004);
- Авіаносні крейсери проекту 1143 (1143.5-1143.6)
- авіаносець «Тбілісі» («Адмірал Кузнєцов») (закладено 1 вересня 1982, спущено на воду 4 грудня 1985, введено в експлуатацію 25 грудня 1990)
- авіаносець «Рига» («Варяг», «Ляонін») (закладено 6 грудня 1985, спущено на воду 25 листопада 1988, введено в експлуатацію 25 вересня 2012);
- Важкий атомний авіаносний крейсер проекту 1143.7
- авіаносець «Ульянівськ» (закладено 25 листопада 1988, введено в експлуатацію 1995 (планувалось), будівництво припинене 1 листопада 1991, не добудований, розібраний на стапелі).
- Корвет проекту 58250
- корвет «Володимир Великий» (закладено 17 травня 2011 року, заявлена дата готовності 2016).
Галерея
- ПКР «Москва» (СРСР) у 1982 році
- ПКР «Ленінград» (СРСР) у 1990 році
- ПКР «Київ» (СРСР) в уявленні художника
- ТАКР «Київ» (СРСР) у 1985 році
- ТАКР «Мінськ» (СРСР) у 1985 році
- ТАКР «Новоросійськ» (СРСР) у 1986 році
- ТАКР «Баку» (СРСР) у 1988 році
- ТАКР «Адмірал Горшков» (Росія) у 2007 році
- Авіаносець «Вікрамадітья» (Індія) у 2014 році
- ТАКР «Адмірал Кузнєцов» (Росія) у 2012 році
- ТАКР «Варяг» (Україна) у 2001 році
- Схема АТАКР «Ульянівськ» (СРСР)
- Секція корвету «Володимир Великий» (Україна) у 2012 році
Див. також
Примітки
- Марти Андре /фр. André Marty/ (6.11.1886 — 23.11.1956 гг.). Фаберова дача. Процитовано 18.09.2018. (рос.)
- Валерий Бабич (13.02.2018). Тайна Юрия Носенко. Вечерний Николаев. Архів оригіналу за 18.09.2018. Процитовано 18.09.2018. (рос.)
- Занепад ЧСЗ: як росіяни знищували найбільше суднобудівне підприємство України. Морські бізнес-новини України. 14.07.2017. Процитовано 07.10.2021.
- У ЛЬВОВІ ХОЧУТЬ НАЦІОНАЛІЗУВАТИ АВТОБУСНИЙ ЗАВОД, ЯКИЙ НАЛЕЖИТЬ РОДИЧАМ ЧУРКІНА. 5 канал. 06.08.2014. Процитовано 07.10.2021.
- У родичів скандального Чуркіна хочуть відібрати Львівський автобусний завод Середа, 06 серпня 2014 www.pravda.com.ua
- Оксана Тихончук (30.03.2005). Уничтожением «ЧСЗ» пугает Украину тот, кто его уже уничтожил. Нібулон. Процитовано 07.10.2021.
- Радіо свобода. Чуркін спростував заяви про те, що Львівський автобусний завод належить його племінникам
- Миколаївський та Чорноморський суднобудівний завод планують повернути в держвласність. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 4 вересня 2017. Процитовано 10 липня 2018.
- Господарський суд Миколаївської області визнав банкрутом Чорноморський суднобудівний завод. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
- ЧСЗ виставлений на продаж. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 26 вересня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
- Завод, який будував корвет «Володимир Великий» припинив існування. 27.06.2021
Чорноморський суднобудівний завод визнаний банкрутом — рішення суду. (рос.) 25.06.2021, 15:39 - Бывший "Черноморский судостроительный завод" продают по частям. https://investgazeta.delo.ua/. Delo.ua. 17 лютого 2002. Процитовано 1 червня 2018.
- Україна має потужності для будівництва авіаносців. Військова панорама. 13 листопада 2012. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 14 листопада 2012.
- Чорноморський суднобудівний завод збільшує виробничі потужності та набирає людей. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2 березня 2018. Процитовано 2 березня 2018.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Рождённый в краю корабельном / Плясков Л. А., Кучеренко Л. М. и др. — К., : Компьютерные системы, 1997. — 400 с. — ISBN 978-966-95240-1-0.
- Наш Черноморский. 1897–1987 / Плясков Л. А., Кучеренко Л. М. — М. : Мысль, 1989. — 481 с.
- Черноморский судостроительный завод 1897–1988 / Плясков Л. А., Золотарева В. А. — 1989.
Посилання
- www.chsz.biz — Сайт заводу
- ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» // clarity-project.info
- ЧСЗ переходить на обладнання для металургії[недоступне посилання з серпня 2019]
- Хто замовив братів Чуркіних?. https://www.epravda.com.ua/. Економічна правда. 13 грудня 2007. Процитовано 17 липня 2018.
- У Миколаєві розпочали будівництво другого танкеру на замовлення нідерландської компанії. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 10 липня 2018. Процитовано 10 липня 2018.
- Ю. А. Бугаєвська. З історії миколаївського суднобудівного заводу «Наваль» (нині ДАХК «ЧСЗ». Державний Архів Миколаївської області.