І корабель пливе…
«І корабель пливе…» (італ. E la nave va) — фільм-драма 1983 року, поставлений режисером Федеріко Фелліні. Прем'єра стрічки відбулася 10 вересня 1983 року на Венеційському міжнародному кінофестивалі. Фільм брав участь у відборі від Італії на здобуття премії «Оскар» 1984 року як найкращий фільм іноземною мовою, проте не потрапив до числа номінантів[1].
І корабель пливе… | |
---|---|
італ. E la nave va | |
Італійський постер до фільму | |
Жанр | драма, історичний |
Режисер | Федеріко Фелліні |
Продюсер | Франко Крістальді |
Сценаристи | |
У головних ролях |
Джанет Сазман Фредді Джонс Барбара Джеффорд |
Оператор | Джузеппе Ротунно |
Композитор | Джанфранко Пленіціо |
Художник | Данте Ферретті |
Кінокомпанія |
|
Дистриб'ютор | Gaumont |
Тривалість | 132 хв. |
Мова | італійська |
Країна |
Італія Франція |
Рік | 1983 |
Дата виходу | 10 вересня 1983 (Венеція) |
IMDb | ID 0087188 |
Рейтинг | IMDb: |
Сюжет
1914 рік. Одного липневого ранку з Неаполя відпливає у незвичайний круїз пасажирський лайнер «Глорія». На її борту зібралися музиканти, відомі співаки, представники королівської фамілії, дипломати — богема і вершки суспільства, уламки цивілізації, що дійшла до знемоги. Один з пасажирів «Глорії» — журналіст Орландо — описує цю подорож. На лайнері везуть прах божественної диви Едмеа Тетуа, який мають розвіяти у відкритому океані. Прославлену співачку оплакують шанувальники її таланту, коханці, директори найбільших у світі оперних театрів, партнери, в тому числі велика Ільдебранда Куффарі.
Під час цієї трагікомічної мандрівки відбуваються і такі тривіальні речі: відомий бас Зілоєв присипляє на кухні курку голосом на найнижчій ноті; угорському медіуму щастить «увійти в контакт» з духом небіжчиці і поставити їй кілька нескромних запитань; пасажири-співаки змагаються у тому, хто силою свого голосу перекриє гуркіт машин, а тим часом у залі для фехтування точиться суперечка про долю Європи. Та в розпалі цієї грандіозної подорожі «Глорія» поділяє долю, що спіткала увесь світ. Убивство ерцгерцога Фердинанда в Сараєво звучить сигналом до трагічних подій. Якось уночі на судні знаходить притулок табір сербський циган, які втекли від австрійців… З'являється військовий корабель, і на «Глорії» проводять огляд. Рішення негайне і однозначне: потопити судно. Але дається відстрочка, щоб з належною урочистістю розвіяти прах Едмеа Тетуа. З грамофона лунає божественний голос співачки, яка викує арії із «Сили долі», «Аїди», а вітер підхоплює з чорної подушки її прах і розносить над океаном. Церемонія прощання завершується з трагічним хором, коли противник випускає перші снаряди. «Глорія» починає тонути, пасажири намагаються врятуватися на шлюпках, продовжуючи співати без єдиної фальшивої ноти в голосі.
Хвилі змикаються над кораблем-привидом, лишається тільки пліт із смертельно п'яним журналістом та носорогом, якого везли в зоопарк...
У ролях
• Джанет Сазман | … | Едмеа Тетуа |
• Фредді Джонс | … | Орландо |
• Барбара Джеффорд | … | Ільдебранда Куффарі |
• Віктор Полетті | … | Ауреліано Фучілетто |
• Пітер Сельє | … | сер Реджинальд Донбі |
• Еліза Майнарді | … | Тереза Валеньяні |
• Норма Вест | … | леді Донбі |
• Сара-Джейн Варлі | … | Доротея |
• Фьоренцо Серра | … | Великий Герцог |
• Піна Бауш | … | графиня Лерімія |
• Філіп Локк | … | прем'єр-міністр |
• Моріс Бар'є | … | Зілоєв, російський бас |
• Франко Рессель | … | нотаріус |
Знімальна група
- Автори сценарію — Федеріко Фелліні, Тоніно Гуерра
- Режисер-постановник — Федеріко Фелліні
- Продюсер — Франко Крістальді
- Асоційовані продюсери — Альдо Немні, Ренцо Росселліні
- Оператор — Джузеппе Ротунно
- Композитор — Джанфранко Пленіціо
- Монтаж — Руджеро Мастроянні
- Художник-постановник — Данте Ферретті
- Художники-декоратори — Франческа Ло Ск'яво, Массімо Тавацці
- Художник по костюмах — Мауріціо Мілленотті
- Арт-директори — Марія-Тереза Барбассо, Наццарено П'яна, Массімо Рацці
Навколо фільму
Зйомки фільму продовжувалися чотири місяці. Хоча дія відбувається на морі, він був знятий цілком на суші, в павільйонах студії «Чінечітта». На тридцять головних ролей стрічки Федеріко Фелліні запросив досвідчених, але маловідомих на той час акторів, як англійських, так і італійських[2].
Нагороди та номінації
Список нагород та номінацій[3] | |||||
---|---|---|---|---|---|
Кінопремія | Дата церемонії | Категорія | Номінант(и) | Результат | Дж |
Премія «Давид ді Донателло» | 1984 | Найкращий фільм | І корабель пливе… | Нагорода | |
Найкращий режисер | Федеріко Фелліні | Номінація | |||
Найкращий сценарій | Федеріко Фелліні, Тоніно Гуерра | Нагорода | |||
Найкращий оператор | Джузеппе Ротунно | Нагорода | |||
Найкращий художник-постановник | Данте Ферретті | Нагорода | |||
Найкращий дизайн костюмів | Мауріціо Мілленотті | Номінація | |||
Премія «Срібна стрічка» | 1984 | Найкращий режисер | Федеріко Фелліні | Нагорода | |
Найкращий оператор | Джузеппе Ротунно | Нагорода | |||
Найкращі декорації | Данте Ферретті | Нагорода | |||
Найкращі костюми до фільму | Мауріціо Мілленотті | Нагорода | |||
Найкращі спеціальні ефекти | Нагорода | ||||
Премія Золотий глобус (Італія) | 1984 | Найкращий фільм | І корабель пливе… | Нагорода | |
Премія «Сан Жорді» (Барселона) | 1986 | Найкращий іноземний фільм | І корабель пливе… | Нагорода | |
Примітки
- Margaret Herrick Library, Academy of Motion Picture Arts and Sciences
- «І пливе корабель» // Новини кіноекрана. — К., 1983. — Вип. 8 (серпень). — С. 12.
- Нагороди та номінації фільму І корабель пливе… на сайті IMDb (англ.)
Посилання
- І корабель пливе… на сайті IMDb (англ.) (станом на 12.03.2017)
- І корабель пливе… на сайті MYmovies.it (італ.) (станом на 12.03.2017)