Їжак (шахи)

Їжак — шаховий термін, що позначає пішакову структуру, що характеризується розташуванням чорних пішаків по шостому ряду або, рідше, білих пішаків по третьому ряду. Одна з найбільш популярних дебютних систем починаючи з 1970-х років.
«Їжак» — приклад розвитку шахової філософії гіпермодернізму, що розглядає, при зовнішньій уявній пасивності, активну гру чорних на перемогу.

	a	b	c	d	e	f	g	h
8									8
7									7
6									6
5									5
4									4
3									3
2									2
1									1
	a	b	c	d	e	f	g	h

Діаграма №1

Першовідкривачем сучасного «їжака» вважається гросмейстер Любомир Любоєвич. На початку 1970-х він переосмислив дану побудову і повернув у практику провідних гравців. Термін «їжак» (hedgehog) в шаховий ужиток ввів англійський майстер Вільям Хартстон. Серед гравців, які найбільш вдало використовували дану побудову в турнірній практиці і дебютних розробках, можна згадати Ульфа Андерсона, Анатолія Карпова, Золтана Ріблі.

«Їжак» може виникнути в ході різних дебютів: сицилійського і новоіндійського захисту, захисту Німцовича. Класичним є використання даної структури в англійському початку. Ідея полягає в тому, що недолік простору чорні компенсують гармонійним розташуванням фігур. Побудова «їжака» демонструє пасивну, але міцну оборонну гру, в очікуванні зручного моменту для перехоплення ініціативи і контратаки. Чорні будують захист, не звертаючи уваги на втрату темпу. Характерною грою за чорних є очікування активних дій від білих, відмова від відкритої гри аж до вирішальної атаки. Вступ фігур кожної зі сторін на 5 горизонталь означає перехід до активних дій.