Їржі Голик

Їржі Голик (чеськ. Jiří Holík; нар. 9 липня 1944, Гавличкув-Брод, Височіна, Протекторат Богемії і Моравії) — чехословацький хокеїст, крайній нападник.

Їржі Голик
Особові дані
Народження 9 липня 1944(1944-07-09) (77 років)
Гавличкув-Брод, Височіна,
Протекторат Богемії і Моравії
Зріст 178 см
Вага 85 кг
Позиція крайній нападник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1963–1978
1978–1980
1980–1981
1984–1985		 «Дукла» (Їглава)
«Розенгайм»
«ВАТ Штадлау»
«Вінер»		553 (283)
46+ (49)
34 (18)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1964–1977  Чехословаччина 319 (132)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Один з найкращих гравців в історії чехословацького хокею. Триразовий чемпіон світу. Член зали слави ІІХФ (з 1999 року) та зали слави чеського хокею (2008). Займає 11-те місце у «Клубові хокейних снайперів» (415 закинутих шайб).

Рідний брат Ярослава Голика та дядько Боббі Голика також відомих хокеїстів.

Клубна кар'єра

В чемпіонаті Чехословаччини грав за їглавську «Дуклу» (1963–1978). Всього в лізі провів 553 матчі (283 голи). Семиразовий чемпіон країни (1967-72, 1974). Грав у одній атакувальній ланці з братом Ярославом та Яном Клапачем.

Два сезони провів у німецькому клубові «Старбуллз» (Розенгайм). Взимку 1980-81 виступав за віденський «ВАТ Штадлау». Останній сезон, після трьохрічної перерви, провів у команді другого австрійського дивізіону «Вінер».

Виступи у збірній

У складі національної збірної був учасником чотирьох Олімпіад (1964, 1968, 1972, 1976). У Греноблі та Інсбруку (1976) його команда посідала друге місце, а в Інсбруку (1964) та Саппоро здобувала бронзові нагороди.

Брав участь у чотирнадцяти чемпіонатах світу та Європи (1964–1977). За цим показником поступається лише фінському захисникові Петтері Нуммеліну.[1] Чемпіон світу 1972, 1976, 1977; другий призер 1965, 1966, 1968, 1971, 1974, 1975; третій призер 1964, 1969, 1970, 1973. На чемпіонатах Європи — чотири золоті (1971, 1972, 1976, 1977), п'ять срібних (1965, 1966, 1968, 1974, 1975) та п'ять бронзових нагород (1964, 1967, 1969, 1970, 1973). Фіналіст Кубка Канади 1976 року (7 матчів).

На чемпіонатах світу та Олімпійських іграх (1964, 1968) провів 123 матчі (рекорд турніру[1]) і 55 закинутих шайб, а на Олімпіадах (1972, 1976) — 10 матчів (4 голи).

Всього у складі збірної Чехословаччини брав участь у 319 іграх (132 голи). Більше матчів, у складі національних збірних, провели лише двоє хокеїстів: фін Раймо Хельмінен (330) та німець Удо Кісслінг (320).[1]

Нагороди та досягнення
Нагороди Команда Кіл. Роки
Олімпійські ігри
Срібло Чехословаччина 2 1968, 1976
Бронза Чехословаччина 2 1964, 1972
Чемпіонат світу
Золото Чехословаччина 3 1972, 1976, 1977
Срібло Чехословаччина 6 1965, 1966, 1968, 1971, 1974, 1975
Бронза Чехословаччина 4 1964, 1969, 1970, 1973
Кубок Канади
Фіналіст Чехословаччина 1 1976
Чемпіонат Європи
Золото Чехословаччина 4 1971, 1972, 1976, 1977
Срібло Чехословаччина 5 1965, 1966, 1968, 1974, 1975
Бронза Чехословаччина 5 1964, 1967, 1969, 1970, 1973
Кубок європейських чемпіонів
Фіналіст «Дукла» (Їглава) 2 1968, 1971
Чемпіонат Чехословаччини
Золото «Дукла» (Їглава) 7 1967-1972, 1974
Срібло «Дукла» (Їглава) 3 1966, 1973, 1977
Бронза «Дукла» (Їглава) 3 1964, 1975, 1976

Примітки
  1. Рекорди міжнародної федерації хокею із шайбою .

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.