Абагинський Архип Георгійович

Народився 7 [20] січня 1907(19070120) року в селі Абазі Якутської області Російської імперії (тепер Олекминський улус, Республіка Саха, РФ) в селянській сім'ї. Протягом 1930—1932 років навчався в Іркутському педагогічному інституті. Під час навчання вступив в члени Російської асоціації пролетарських письменників і був обраний членом правління письменницької організації Східного Сибіру[1].

Вчителював у сільських школах, працював у редакціях республіканських молодіжних газет «Эдэр большевик» («Молодий більшовик») і «Бэлэм буол» («Будь готовий»), в Якутській книжковому видавництві, в комітеті по радіомовленню і в правлінні Спілки письменників Якутії. Брав участь у німецько-радянській війні, воював з Квантунською армією. Помер в Якутську 22 вересня 1960 року[1].

Друкувався з 1927 року. Опублікував збірки віршів і поем:

• «Ырыа хоһоон» / «Вірші і пісні» (1927);
• «Хардыыттан хардыы» / «Крок за кроком» (1931);
• «Шанхай» (1933);
• «Я — син народу» (1938)
• «Від перемоги до перемоги» (1939);
• «Захід і Схід» (1940-ві);
• «Земле рідна» (1950).

Також автор книг для дітей. Вперше ввів в якутську поезію акцентний вірш.

Переклав на якутський мову твори Олександра Пушкіна, Івана Тургенєва, Максима Горького, Володимира Маяковського, Василя Лебедєва-Кумача, Корнія Чуковського, Сергія Михалкова, Агнії Барто та інших[1].

• Іменем поета названа Абагинськая середня школа Олекминського улусу;
• У 1977 році в селі Абазі відкритий Будинок-музей письменника[2].

• Кудрин Архип Георгиевич // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).