Абатство Сен-Віктор (Париж)
Абатство Сен-Віктор (фр. Abbaye Saint-Victor) — це августинське абатство в передмісті Парижа (нині - П'ятий округ Парижа), де в XII столітті процвітала наука і мистецтво (див. Адам Сен-Вікторський, Гуго Сен-Вікторський). Храм, освячений на честь святого Віктора Марсельського, не зберігся.
| Абатство Сен-Віктор | ||||
|---|---|---|---|---|
 Абатство Сен-Віктор на картині 1655 року | ||||
| 48°50′47″ пн. ш. 2°21′20″ сх. д. | ||||
| Країна |
Королівство Франція Франція | |||
| Місто | Париж | |||
| Єпископство | Архієпархія Парижу | |||
| Орден | Августинці | |||
| Тип | абатство і втрачена споруда | |||
| Стиль | готика | |||
| Дата заснування | 1113 | |||
|
Основні дати: 1113 - Заснування
1790 - Закриття | ||||
|
| ||||
| ||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||
Основою абатства була громада августинців- регулярних каноніків, організована в Парижі у 1108 році Гійомом з Шампо. Гійом прагнув долучити секулярне духовенство до чернечого життя, перш за все в тому, що стосується спільного проживання, загального богослужіння (в тому числі співу) і спільної власності. Одразу після заснування монастиря Гійом відкрив в ньому школу, яка отримала всеєвропейську популярність завдяки розвитку в ній духовної і світської вченості. Духовним лідером школи став Гуго Сен-Вікторський. У XII столітті тут працювали богослови і філософи Рішар Сен-Вікторський (учень Гуго) і Вальтер Сен-Вікторський, а писав духовні вірші (які, можливо, клав на власну музику) Адам Сен-Вікторський.
У першій половині XIV століття тут жив і працював над своєю «Всесвітньої історією» хроніст Жан Сен-Вікторський, який залишив цінні свідоцтва про епоху Філіпа IV Красивого і тамплієрів.
Після утворення Паризького університету значення Сен-Вікторської школи дещо знизилося, при тому що університет визнав науковий статус монастирської школи, надавши їй право привласнювати наукові ступені.
За часів Великої Французької революції абатство було розпущено, а велична готична споруда в 1798 році була повністю знищена. Окремі (безцінні) рукописи з бібліотеки абатства були передані в Паризьку національну бібліотеку. Інші будівлі монастирського комплексу були перетворені у винні склади. У наші дні ці будови - частина факультету природничих наук Паризького університету.
Література
- Задворний В. Сен-Віктор // Католицька енциклопедія. - Т. 4. - М., 2011. - Ст. 671-673.