Канонік

Кано́нік (від лат. canonicus, грец. κανων, «правило»), також крилошанин[1][2], або капітуляр[2] — у католицькій і англіканській церквах член капітули духовних осіб соборів і колегіальних церков[3][4]. Є дійсні (при єпископській резиденції) та почесні каноніки, що мають лише титул, без будь-яких обов'язків і прав.[2].

У православній церкві термін «канонік» має інше значення і стосується богослужбової книги, що містить канони Богородиці та ін.[5]

Див. також

Примітки
  1. Канонік, крилошанин // Українська Мала Енциклопедія. — Кн. 5: Літери К–Ком. — Буенос-Айрес, 1959. — С. 591
  2. Канонік // Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1959. — Т. 3. — С. 950
  3. Канонік // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
  4. Словник іншомовних слів. За редакцією О. С. Мельничука. — Київ: Головна редакція УРЕ, 1974. — 776 с.
  5. Канонік // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2016. — ISBN 978-617-7238-39-2.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.