Абрахам Патрас
Абрахам Патрас (22 травня 1671 – 3 травня 1737) — двадцять четвертий генерал-губернатор Нідерландської Ост-Індії з 11 березня 1735 до 3 травня 1737 року.[1] Він народився у м. Гренобль в сім'ї гугенотських біженців. У 1685 році, після скасування Нантського едикту його сім'я втекла до Нідерландів.
| Абрахам Патрас нід. Abraham Patras | |||
 Абрахам Патрас | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 11 березня 1735 — 3 травня 1737 | |||
| Попередник: | Дірк ван Клоон | ||
| Наступник: | Адріан Валкенір | ||
| Народження: |
22 травня 1671 Гренобль | ||
| Смерть: |
3 травня 1737 (65 років) Батавія, Голландська Ост-Індія | ||
| Країна: | Голландська республіка | ||
Рання кар'єра
Патрас вперше влаштувався на роботу в офіс амстердамського купця на ім'я Натанієль Готьє. 4 січня 1690 року пішов служити солдатом в складі Голландської Ост-Індійської компанії в Індію. У 1691 році отримав тимчасову посаду агента в Джакарті.[2] У 1695 році став секретарем Управління китайських маєтків на острові Амбон.[2] У 1699 році одружився з дочкою чиновника Ради Юстиції в Амбоні. Його дружина померла 16 грудня 1700 року. Його єдина дочка теж померла молодою.
У 1703 році Патрас перейшов працювати молодшми купцем до губернатора Молуккських островів. У 1707 році він став головою торгового посту в Джамбі. Його торговий пост було атаковано, проте Патрас вижив, хоча був важко поранений у спину. У 1717 році його підвищили до Головного купця і Начальника західного узбережжя Суматри. Саме в 1720 році його підвищили до головного інспектора бухгалтерії Нідерландської Ост-Індії. У 1722 році його призначили заступником обозного в замку в Батавії. У 1724 році він отримав дуже прибуткову посаду керівника торгової посту Нідерландської Бенгалії.[3] У 1731 році він був призначений надзвичайним членом Ради Індій.[2]
Генерал-губернатор
10 березня 1735 року по смерті генерал-губернатора Дірка ван Клуна Патрас був призначений генерал-губернатором Нідерландської Ост-Індії. Він ніколи не був повноправним членом Ради Індій, а його призначення обумовлюється тим, що він прослизнув як кандидат на компромісне рішення після тупикової ситуації в голосуванні. 11 березня 1735 року його було призначено тимчасовим генеральним губернатором, рішенням якого було затверджено директорами Ост-Індійської компанії.
За його короткий термін служби не було прийнято жодних суттєвих рішень. Незважаючи на те, що він був компетентним лідером і набув великої кількості практичних знань про території Нідерландської Ост-Індії, його похилий вік (64 роки), ймовірно, не дав можливості стати впливовим генерал-губернатором.
Він помер всього через два роки після його призначення — 3 травня 1737 року.[4] Похований у Батавії 6 травня 1737 р. Генерал-губернатором став Адріан Валкенір.
Примітки
- Coolhaas, W. Ph (9 березня 2013). A Critical Survey of Studies on Dutch Colonial History (англ.). Springer Science & Business Media. ISBN 978-94-011-8786-2.
- Blussé, Leonard; Dening, Nie (22 лютого 2018). The Chinese Annals of Batavia, the Kai Ba Lidai Shiji and Other Stories (1610-1795) (англ.). BRILL. ISBN 978-90-04-35670-2.
- Rochas, Adolphe (1860). Biographie Du Dauphiné (фр.). Charavay.
- Abraham Patras. geni_family_tree (укр.). Процитовано 22 травня 2020.
Джерела
- Paulus, J., Graaff, S. d., Stibbe, D. G., Spat, C., Stroomberg, J., & Sandbergen, F. J. W. H. (1917). Encyclopaedie van Nederlandsch-Indië. 's-Gravenhage: M. Nijhoff
- Putten, L.P. van, 2002 Ambitie en onvermogen : gouverneurs-generaal van Nederlands-Indië 1610-1796.