Абротелія

Абротелія
	дав.-гр. Ἁβροτέλεια
Народження	5 століття до н. е.; Таранто
Смерть	5 століття до н. е.
Літературний напрям	Піфагореїзм

Абротелія (V ст. до н. е.) — філософиня-піфагорійка. Вона була однією із сімнадцяти жінок[1][2] згаданих у творі Ямбліха «Життя Піфагора» (лат. De Vita Pythagorica). Батьком Абротелії був Абротелес з Тарентума, і, як вважають, вона народилася в Тарентумі.[3][4] Ямбліх назвав Абротелію однією з відомих філософинь-піфагорійок, хоча її ім'я входило до числа дев'яти, які були внесені з іменами їхніх чоловіків або членів сім'ї чоловіків.[5] Деякі вчені, наприклад, Етель Керсі, вважали Абротелію однією з тих, хто писав чи викладав у традиційних філософських напрямках, таких як метафізика, логіка та естетика.[6] Її також згадав Жиль Менаж у Historia Mulierum Philosopharum, який зобразив піфагорійську школу з її великою кількістю жінок-філософів, з числом прихильників більшим, ніж секта платоніків.[7]

Див. також

Піфагореїзм

Посилання

Huizenga, Annette (2013). Moral Education for Women in the Pastoral and Pythagorean Letters: Philosophers of the Household. Leiden: BRILL. с. 9. ISBN 9789004244993.
Taylor, Joan (2003). Jewish Women Philosophers of First-Century Alexandria: Philo's 'Therapeutae' Reconsidered. Oxford: Oxford University Press. с. 178. ISBN 0199259615.
Ogilvie, Marilyn; Harvey, Joy, ред. (2000). Abrotelia (fl. 5th century B.C.E.). Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century. New York: Routledge. с. 10. ISBN 0-415-92040-X.
Wichmann, Christian August (1772). Abrotelia. Geschichte berühmter Frauenzimmer: Nach alphabetischer Ordnung aus alten und neuen in- und ausländischen Geschicht-Sammlungen und Wörterbüchern zusammen getragen, Volume 1. Böhm. с. 12.
Barnes, Nathan (2014). Reading 1 Corinthians with Philosophically Educated Women. Eugene, OR: Pickwick Publications. с. 89. ISBN 9781620325728.
Bynagle, Hans Edward (2006). Philosophy: A Guide to the Reference Literature. Westport, CT: Libraries Unlimited. с. 104. ISBN 1563089548.
Santinello, Giovanni; Piaia, Gregorio (2010). Models of the History of Philosophy: Volume II: From Cartesian Age to Brucker. Dordrecht: Springer Science+Business Media. с. 75. ISBN 9789048195060.

Література

Kersey, Ethel M. (1989). Women Philosophers: A bio-critical source book (вид. 1st). New York: Greenwood Press. ISBN 978-0-313-25720-9.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Huizenga, Annette (2013). Moral Education for Women in the Pastoral and Pythagorean Letters: Philosophers of the Household. Leiden: BRILL. с. 9. ISBN 9789004244993.

[2] Taylor, Joan (2003). Jewish Women Philosophers of First-Century Alexandria: Philo's 'Therapeutae' Reconsidered. Oxford: Oxford University Press. с. 178. ISBN 0199259615.

[3] Ogilvie, Marilyn; Harvey, Joy, ред. (2000). Abrotelia (fl. 5th century B.C.E.). Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century. New York: Routledge. с. 10. ISBN 0-415-92040-X.

[4] Wichmann, Christian August (1772). Abrotelia. Geschichte berühmter Frauenzimmer: Nach alphabetischer Ordnung aus alten und neuen in- und ausländischen Geschicht-Sammlungen und Wörterbüchern zusammen getragen, Volume 1. Böhm. с. 12.

[5] Barnes, Nathan (2014). Reading 1 Corinthians with Philosophically Educated Women. Eugene, OR: Pickwick Publications. с. 89. ISBN 9781620325728.

[6] Bynagle, Hans Edward (2006). Philosophy: A Guide to the Reference Literature. Westport, CT: Libraries Unlimited. с. 104. ISBN 1563089548.

[7] Santinello, Giovanni; Piaia, Gregorio (2010). Models of the History of Philosophy: Volume II: From Cartesian Age to Brucker. Dordrecht: Springer Science+Business Media. с. 75. ISBN 9789048195060.