Абу'л Якзан Мухаммед ібн Афлах

Другий син імама Афлаха. Здобув гарну освіту. Замолоду вирішив відправитися у хадж до Мекки, але на шляху був схоплений аббасидським загоном. Перебував у в'язниці в Багдаді. 873 року звільнений для протистояння братові Абу Бакру, якого повалив 874 року.

Зумів швидко стабілізувати ситуацію. Цьому сприяв авторитет серед ідабитів. Був благочестивою і скромною людиною. Виявив терпимість до інших ісламських сект, багато представників яких перенесли свої резиденції до Тахерту. Заохочувався академічні дискусії (мунажари), в яких сам часто брав участь.

Намагався проводити політику свого батька. Втім все більше виявлялося протиріччя між берберськими племенами. 879 року виступив проти Аглабідів. Водночас імам Мухаммед зазнав поразки від берберського племені хавара й вимушений був залишити столицю.

880 року завдав у Триполітанії поразки аглабідському еміру Ібрагіму II Повернувся в Тахерт 881 року за допомоги берберів лувата і нафуза. В результаті шейхи останніх здобули чималий вплив. З цього часу імам мусив рахуватися з берберами, його теократична влада виявилася обмеженою. Також почастішали конфлікти з державою Ідрісидів.

Протягом останніх років панування намагався відновити військову й економічну потугу. Помер 894 року. Трон посів його син Юсуф.

Своїм потягом до вченості нагадував батька. Цікавився різними науками. З його доробку відомо уривки з 40 праць. також завершив створення бібліотеки в Тахерті — аль-Ма'шума.

• Grunebaum, G. E. 1953. Medieval Islam. Chicago: University of Chicago.
• Mu‘ammar, Y. 2008. Al-Ibadhiyyah fi Maukib at-Tarikh. Vol. 2. Seeb: Maktabah adh-Dhamiri.