Абу Ях'я Абу Бакр

Абу Ях'я Абу Бакр ібн Абд аль-Хакк (араб. أبو يحيى بن عبد الحق‎; нар. 1207 — 1258) — 1-й султан Марокко в 1244—1258 роках.

Абу Ях'я Абу Бакр
Народився 1207[1][2]
Помер липень 1258[2]
Фес, Марокко[2]
·хвороба
Країна  Марокко
 Мариніди
Національність Бербери[3] і Zenatad[3]
Діяльність суверен, правитель
Титул Султан[2] і емір
Посада емір і емір
Конфесія іслам і сунізм
Рід Мариніди
Батько Абд аль-Хакк I
Брати, сестри Усман I ібн Абд аль-Хакк[3], Мухаммад I ібн Абд аль-Хакк[3] і Абу Юсуф Якуб[3]
Діти Умар аль-Мустафік[3]

Життєпис

Син шейха і султана Абд аль-Хакка I. Вірно служив старшим братам Усману і Мухаммаду. Після загибелі останнього у 1244 році прийняв титул султана, який визнав альмохадський халіф ас-Саїд, зверхність якого Абу Ях'я Абу Бакр визнав.

У 1245 році зайняв Мекнес, який оголосив своєю столицею. Втім швидко відновив стосунки з халіфом, якому надав війська проти Заянідів і Хафсидів. 1248 року після загибелі ас-Саїда в засідці знову почав війну проти Альмохадів, завдавши поразки Альмохадам біля Герсифа і захопивши Фес. Його Абу Ях'я Абу Бакр оголосив столицею своєї держави. Продовжив наступ на Альмохадів, 1255 року зайнявши регіон Тафілальт з містом Сіджильмаса. Кордоном між Маринідами і Альмохадами став Високий Атлас. Водночас уклав мирні угоду з Заянідами і Хафсидами.

Помер 1258 року. Йому спадкував син Умар, але того швидко повалив стрийко Абу Юсуф Якуб.

Примітки
  1. Dictionary of African Biography / E. K. Akyeampong, Henry Louis Gates, Jr. — NYC: OUP, 2012. — ISBN 978-0-19-538207-5
  2. Oxford African American Studies Center
  3. AA.VV. Encyclopaedia of Islam, Encyclopédie de l’Islam — 1913.

Джерела
  • Ulrich Haarmann: Geschichte der Arabischen Welt. C.H. Beck München, 2001 ISBN 3-406-38113-8
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.