Август Джесоп

Август Джесоп (англ. Augustus Jessopp Оґастус Джессоп; 20 грудня 1823 — †12 лютого 1914[4]) — англійський священик, письменник, історик, літературознавець. Працював спочатку шкільним учителем, а потім священиком в Норфолку. Регулярно писав статті для журналу «Дев'ятнадцяте століття», на різну тематику; гумор, полеміка, історія, література. Опублікував наукові праці присвячені історії Норфолка й англійській літературі.

Август Джесоп (англ. Augustus Jessopp)
Народився 20 грудня 1823(1823-12-20)[1][2][…] або 1823
Cheshuntd, Broxbourned, Гартфордшир, Англія, Сполучене Королівство
Помер 12 лютого 1914(1914-02-12)[1][2][…] або 1914
Scarningd, Brecklandd, Норфолк, Англія, Сполучене Королівство
Поховання Scarningd
Громадянство  Велика Британія
Національність англієць
Діяльність історик, англіканський священик
Відомий завдяки вчитель, священик, письменник, публіцист, історик.
Alma mater коледж Святого Джонаd
Знання мов англійська
Посада канонік Королівського коледжу в Кембріджському університеті
Конфесія католик
Батько John Sympson Jessoppd[3]

Молодість

Народився в Чесханті, Хартфордшир, 20 грудня 1823 року,[5] був сином Джона Sympsona Jessopp (бл. 1780–1851), адвоката, і Елізи Бріджер Goodrich,[6]; він здобув освіту в Санкт Джоні і у Кембриджі[7]). В 1848 році він одружився з Мері Енн Маргарет Костворт[8][9] Отримав сан священика в Papworth у Кембріджширі, де він проживав до 1854 р., доки не став директором гімназії Helston, де він працював до 1859 року, потім він змінив д-р Вінсента в школі короля Едварда в Норвічу. Там він почав роботу над дослідженням історії Норвіча. Потім став ректором Scarning в 1879 році. У цей період він став бакалавром і доктором богослов'я (1870).

Журналістика

Друкувався в журналі “Дев'ятнадцяте століття” . З його публікацій вбачається що він був твердо переконаний, що речі не йшли добре в сільських парафіях, і він праведно обурювався тяжким станом робітника і службовця, через зростаючу тенденцію позбавити їх всіх шансів піднятися на вищий рівень, бо зло посилювалося, на його думку, занепадом дрібних господарств. Він зрозумів також тяжкість сільського життя шліфовану його одноманітністю і неможливістю втекти, хоча, можливо, він був занадто схильний припускати, що ці тяготи були настільки важкими і його сусідам-селянам, як і йому самому. Вся його публіцистична картина видавала дуже похмурою, а не буденною. Він, звичайно, зробив усе, щоб скрасити життя села і він був абсолютно вільний від клерикального фанатизму. Визлядає так що він сильно відчував зло і біль інших.

Історія

Ще в 1855 році, Джесоп видав передрук Джона Донна. «Нариси Божественності» . У 1897 році він написав коротке життя Донна в серії видань «Подвижники релігії».. У 1879 році він опублікував свою « Історія єпархії Норвіча». В 1885 році, «Прихід ченців» та інших історичних есе, а в 1881 і 1890 році, «Аркадій на краще або на гірше» і «Випробування країни Парсон», котрі стали його найбільш популярними працями.[10] У 1896 році він з М. Р. Джеймсом спільно редагували видання книги Томаса з Монмута "Життя і чудеса святого Вільяма з Норвіча.

Визнання

У 1895 році він став почесним каноніком Норвіча, і він був капелан-медиком короля Едуарда з 1902 по 1910. У 1907 році Jessopp отримав загальну пенсію у 50 фунтів стерлінгів, на додаток до £ 100 пенсії раніше наданої йому на знак визнання його заслуг в археології та літературі. Він відійшов від громадського життя в 1911 році і відправився жити в каплиці Норвіча. Після виходу на пенсію він продав велику частину своєї цінної бібліотеки. Цей продаж привернув велику увагу, бо його бібліотека вмістила багато рарітетних історичних рукописів. Джесоп помер 12 лютого 1914 року і був похований в Scarning 14 лютого.

Примітки

  1. SNAC — 2010.
  2. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  3. Oxford Dictionary of National Biography / C. MatthewOxford: OUP, 2004.
  4. Index entry. FreeBMD. ONS. Процитовано 20 грудня 2008.
  5. Obituary: Canon Augustus Jessopp (transcription). London: The Times. Friday, Feb 13, 1914; Issue 40446. с. 9; col F. Процитовано 20 грудня 2008.
  6. Венна, Дж., Випускники Cantabrigienses; біографічний список всіх відомих студентів, аспірантів і власників офісу в Кембриджському університеті, з найдавніших часів до 1900; частина 2, вип. 3 (1922), p.572
  7. Foster, Joseph. Alumni Oxonienses: The Members of the University of Oxford, 1715–1886
  8. Index entry. FreeBMD. ONS. Процитовано 20 грудня 2008.
  9. England 1851 census Class: HO107; Piece: 1758; Folio: 155; Page: 1; GSU roll: 193648.
  10. William Lamont, «Last Witnesses: The Muggletonian History, 1652–1979» Aldershot:Ashgate Publishing (2006), p. 198

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.