Август Фольц

Август Фольц (нім. Fugust Franz Lebrecht Volz, 27 лютого або 7 березня 1851[2] Магдебург — 20 червня 1926 Рига[3]) — ризький скульптор.

Алегоричні скульптури на фасаді Будинку Чорноголових
Фонтан перед Латвійською національною оперою
Скульптура на будинку в Таллінні
Август Фольц

Народження 27 лютого 1851(1851-02-27)
Магдебург, Провінція Бранденбург, Королівство Пруссія[1]
Смерть 20 червня 1926(1926-06-20) (75 років)
  Рига, Латвія[1]
Поховання Great Cemeteryd
Країна  Німеччина
Навчання Прусська академія мистецтвd
Діяльність скульптор
Член Corps Borussia Berlind
 Август Фольц у Вікісховищі

Біографія

Август Фольц народився 7 березня 1851 в Магдебурзі одинадцятою дитиною в родині шевця[3] Йоганна Вольца і його дружини Йоханн, уроджена Морін[4].

Навесні 1869 року переїхав до Берліна, де спочатку працював в майстерні скульптора, а з осені навчався скульптурі в прусській Академії мистецтв під керівництвом Едуарда Гольбейна, Карла Домшке, Фрідріха Еггерса і Карла Гепперт. У 1870 році, під час франко-пруської війни, він спробував вступити в армію, але отримав відмову бо був неповнолітнім і вже було занадто багато добровольців[5]. Закінчив Берлінську академію мистецтв[6].

Під час навчання працював на різних семінарах. У жовтні 1871 року компанія припинила навчання в академії і почав працювати повний робочий день на фірмі Ende & Böckmann. Від цієї фірми він приїхав до Риги[6] восени 1875 р. з Магдебурга[7] для роботи над скульптурним оформленням великого багатоквартирного будинку.

2 січня 1876 року[5] Фольц відкрив майстерню[6] на вулиці Миколаївській (Кр. Валдемар), 31. Друга майстерня згодом була розташована на вул. Гауяс, 9.

У 1876 Август Фольц одружився з Марією, уродженкою Терм і у них було семеро дітей, двоє з яких загинули до початку Першої світової війни[8]. У 1909 році Марія померла, а 1911 році він одружився вдруге з Ольгою-Луїзі Калнінг[3][4] і у них народився син[9]. Після смерті Августа дружина продовжила справу скульптора, а в 1939 поїхала до Німеччини[3]. Нащадки живуть в Німеччині.

У 1996 році на вул. Крішьяна Вальдемара, 31, де містилася його майстерня, була встановлена ​​меморіальна дошка.

Реалізовані проекти
Оригінальна статуя (пошкоджена під час Другої світової війни)
  • Оригінальна статуя (пошкоджена під час Другої світової війни), авторства серпня Фольца. Копія стоїть на площі
  • Атланти біля входу Національний театр[6]
  • Дві скульптурні групи на фасаді 17-ї середньої школи[6]
  • Фронтон, сходи, і колони Художнього музею[6]
  • Портал з двома жіночими головками на будівлі по вул. Кр. Валдемар, 31[6]
  • Атланти даху будівлі по вул. Театру, 9[6]
  • Композиція на фронтоні будівлі Латвійського радіо[6]
  • Композиція на фасаді Французького посольства[6]
  • Леви в Верманському парку[6]
  • Фігура ремісника на будинку по вулиці Матіса, 21[6]
  • Хлопчик, який читає книгу на даху будівлі Великої гільдії (вул. Амато, 4)[6]
  • Скульптури на будинку по вул. Смілшу, 3[10]
  • Вілла Стріцкого[11]
  • Будинок Пфаба на Кр. Барона, 12[3]
  • Фонтан з німфою (Рига) (1887)
  • Будинок Пфаба
  • Статуя лицаря (Рига)
  • Верманського парк
  • статуя Роланда
  • парк Кронвалда
  • Стела з фігурою лицаря на Бульварі Зігфріда Анни Мейеровіца
  • Статуя Роланда (Рига)
  • Будинок Бен'ямінов (Рига)
  • Золотий лицар (Рига)
  • Ризький югендстиль

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1025942310 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Jaekabs Söhne
  3. «Нимфа». Легенда о самом известном фонтане Риги
  4. Volz, August Franz Lehrecht (German). Baltisches Biographisches Lexikon. Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 1 жовтня 2017.
  5. Appena, 2012, с. 13–69.
  6. Август Фольц. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 4 липня 2018.
  7. Нагая красавица
  8. Appena, 2012, с. 81–82.
  9. Appena, 2012, с. 91.
  10. РИЖСКИЕ ИСТОРИИ: УЛИЦА СМИШУ
  11. ИСТОРИЯ ВИЛЛЫ И ПИВОВАРНИ СТРИЦКОГО

Література
  • Appena, Ināra (2012). Augusts Volz, Sculptor of Riga. Riga: Neputns. ISBN 978-9984-807-86-7.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.