Авл Манлій Капітолін

Авл Манлій Капітолін
лат. A. Manlius T.f.A.n. Capitolinus
Ім'я при народженні	Aulus Manlius Capitolinus
Народився	5 століття до н. е.; Стародавній Рим
Помер	4 століття до н. е.; невідомо
Громадянство	Римська республіка
Місце проживання	Рим
Діяльність	політик, державний і військовий діяч
Суспільний стан	патрицій[1]
Посада	військовий трибун з консульською владою
Термін	389, 385, 383 і 370 роки до н. е.
Рід	Манлії
Батько	Тит Манлій
Мати	невідомо
Брати, сестри	Марк Манлій Капітолін[1][1]
У шлюбі з	невідомо
Діти	Луцій Манлій Вульсон Лонг і Луцій Манлій Капітолін Імперіос[1][1]

Авл Ма́нлій Капітолі́н (лат. Aulus Manlius Capitolinus; V—IV століття до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч Римської республіки, чотириразовий військовий трибун з консульською владою (консулярний трибун) 389, 385, 383 і 370 років до н. е.

Біографічні відомості

Походив з патриціанського роду. Син Тита Манлія. Про його початкову кар'єру недостатньо відомо. Діяв разом зі старшим братом Марком Манлієм Капітоліном, консулом 392 року до н. е. У 390 році до н. е. був серед оборонців Капітолію від галів на чолі із Бренном. За це разом з братом отримав когномен Капітолін, тобто Капітолійський.

У 389 році до н. е. разом з Луцієм Валерієм Публіколою, Луцієм Емілієм Мамерціном, Публієм Корнелієм, Луцієм Віргінієм Трікостом, Луцієм Постумієм Альбіном Регілленом його було обрано військовим трибуном з консульською владою. Під час цієї каденції Капітолін очолив один з легіонів, з яким тримав оборону проти галлів та їх союзників. У 387 році до н. е. не підтримав змову свого брата за захоплення абсолютної влади в Римі, через що Марка Манлія було засуджено і скарано на смерть.

У 385 році до н. е. його було вдруге обрано військовим трибуном з консульською владою цього разу разом з Публієм Корнелієм, Гаєм Сергієм Фіденатом Коксоном, Титом Квінкцієм Цинциннатом Капитолином, Луцієм Квінкцієм Цинціннатом, Луцієм Папірієм Курсором. Він разом із колегами з перемінним успіхом воював проти вольсків, герніків та латинян. Після цього підтримав пропозицію щодо призначення диктатора для війни з вольськами, яким став Авл Корнелій Косс.

У 383 році до н. е. його було втретє обрано військовим трибуном з консульською владою цього разу разом з Луцієм Валерієм Публіколою, Луцієм Емілієм Мамерціном, Луцієм Лукрецієм Триципітіном Флавом, Марком Требонієм, Сервієм Сульпіцієм Руфом. Під час цієї каденції почались декілька повстань вольськів та міст Пренесте і Ланувій проти Риму, але військові дії не почались через голод та моровицю, які виникли в Римі.

Тривалий час про діяльність Авла Манлія Капітоліна відсутні відомості, вів боротьбу проти плебейських трибунів. Вчетверте його було обрано військовим трибуном з консульською владою у 370 році до н. е. Його колегами того року були Сервій Сульпіцій Претекстат, Гай Валерій Потіт, Луцій Фурій Медуллін, Сервій Корнелій Малугінен і Публій Валерій Потіт Публікола. Згадок про якісь дії військових трибунів під час цієї каденції немає.

Подальша доля Авла Манлія невідома.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.