Авратинська волость
Авратинська волость (Шибенська) — історична адміністративно-територіальна одиниця Старокостянтинівського повіту Волинської губернії з центром у селі Шибенка.
Авратинська волость | ||||
Центр | Шибенка | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 11 173 (1886) | |||
Населення | 7070 осіб (1886) | |||
Густота | 57.9 осіб / км² |
Станом на 1886 рік складалася з 9 поселень, 7 сільських громад. Населення — 7070 осіб (3125 чоловічої статі та 2945 — жіночої), 967 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 5694 | 4654 |
Приватної власності | 5174 | 4086 |
Іншої власності | 305 | 286 |
Загалом | 11173 | 9026 |
Поселення волості:
- Шибенка — колишнє власницьке село при річці Жердь за 70 верст від повітового міста, 1878 осіб, 318 двір, православна церква, училище, школа, 2 постоялих будинки, 2 постоялих будинки, кузня, водяний й вітряний млини.
- Авратин (пол. Awratyn[2]) — колишнє власницьке село, 852 особи, 174 двори, православна церква, постоялий будинок й вітряний млин.
- Гальчинці — колишнє власницьке село при річці Самець, 706 осіб, 115 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок й вітряний млин.
- Єлизаветпіль (Свинка) — колишнє власницьке село, 673 особи, 113 двори, православна церква й вітряний млин.
- Колісець — колишнє власницьке село при річці Жердь, 595 осіб, 107 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Медисівка — колишнє власницьке село при річці Жердь, 488 осіб, 79 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
Станом на 1913 рік складалася з містечка та 10 поселень, 9 сільських громад. Населення зросло до 13 145 осіб, 2202 дворових господарства, волосним старшиною був А. Стецюк[3].
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Стаття Awratyn у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том XV, ч. 1 (Abablewo — Januszowo) з 1900 року (пол.)
- рос. дореф. Памятная книжка Волынской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Житомір. Волынская Губернская Типографія. 1913, (стор.146)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.