Автоклавне вилуговування

Автоклавне вилуговування — різновид вилуговування спеціального методу збагачення корисних копалин.

Спрощена схема отримання глинозему способом Баєра
Схема вилуговування вольфрамових продуктів

Технологія автоклавного вилуговування

Процес проводять під тиском і при перемішуванні гострою парою в закритій посудині автоклаві. Автоклавним вилуговуванням переробляють боксити з метою отримання глинозему, а також вольфрамові руди з отриманням вольфрамату натрію. Переваги процесу:

  • збільшення швидкості реакцій за рахунок підвищення тиску і температури;
  • герметичність апаратури зменшує втрату реаґентів і виключає забруднення навколишнього середовища.

Автоклавне вилуговування протікає за рахунок простого обміну йонами реаґуючих компонентів.

Технологія автоклавного вилуговування при отриманні глинозему

Отримання алюмінію включає дві основні стадії: виробництво глинозему;

електролітичне отримання алюмінію з глинозему.

Глинозем отримують методом сплавлення або автоклавного вилуговування за способом Баєра.

Алюміній у природі зустрічається тільки у зв'язаному стані у формі власне алюмінієвих мінералів і силікатних порід. Переробці, як правило, піддають боксити, що містять, в основному, діаспор, беміт, гідраргіліт. Вилуговування бокситів ведуть лужними розчинами.

Технологія автоклавного вилуговування вольфраму

Основні типи вольфрамових родовищ вольфраміт кварцові жили і скарнові шеєлітові родовища. Вміст вольфраму в рудах від десятих часток до 1.5 %. Складність складу і невисокий вміст утруднюють отримання кондиційних концентратів з високим вилученням. Застосування автоклавного вилуговування дозволяє підвищити ефективність процесу. Цей процес уперше розроблений в СРСР І. М. Масленицьким і В. С. Сирокомським.

Переведення вольфраму з концентрату в розчин здійснюється внаслідок взаємодії розчину соди з вольфраматом кальцію CaWO4 (шеєлітом) при температурі 170—250 °C.

Див. також

Література

  • Самилін В., Білецький В. Спеціальні методи збагачення корисних копалин (курс лекцій). — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 116 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.