Беміт

Бемі́т (рос. бемит; англ. boehmite; нім. Böhmit) мінерал класу оксидів і гідроксидів, моногідрат алюмінію.

Беміт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула AlO(OH)
Nickel-Strunz 10 4.FE.15
Ідентифікація
Колір Прозорий, безбарвний
Сингонія ромбічна
Твердість 3,5—4
Колір риси білий
Густина бл. 3,1
Інші характеристики
Названо на честь Johann Böhmd[2]
 Беміт у Вікісховищі

Етимологія та історія

Від прізвища німецького природознавця Й. Бема, J. de Lapparent, 1927.

Загальний опис

Хімічна формула: AlO(OH). За складом ідентичний діаспору.

Безбарвний або білий; часто забарвлений механіч. домішками в жовтуватий, рожевуватий, зеленуватий кольори.

Зустрічається головним чином в екзогенних родов. бокситів.

Сингонія — ромбічна.

Кристалічна структура шарувата, в її основі — чергування пачок, що складаються з двох кисневих (внутрішніх) і двох гідроксильних (зовнішніх) шарів з атомами алюмінію в пустотах.

Крихкий. Твердість 3,5—4.

Густина бл. 3,1.

Беміт — головним чином осадовий мінерал, утворюється в корах вивітрювання. Як осн. компонент бокситів Б. використовується для отримання глинозему.

Збагачення включає гравітацію (відсадка, концентрація на столах) і магнітні (поліградієнтна сепарація) методи та флотацію, іноді хімічне збагачення з вилуговуванням.

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А  К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Беміт // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Беміт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.