Автокоманда

Розташована приблизно на 1,5 км південніше центральної частини Белграда. Межує з громадами Неймар та Караджорджев парк (на півночі), Душановац (на сході), общиною Вождовац (на півдні) та громадами Стадіон і Дедіньє (на заході).

На території сучасної Автокоманди були знайдені артефакти, що належали кельтському племені скордисків, які були засновниками давнього міста Сінгідун — прямого попередника Белграда.[1]

У міжвоєнні часи на Автокоманді знаходилися моторизовані частини Королівської югославської армії, через що громада отримала свою назву. Артилерійські частини знаходилися в Топовських Шупах, де незадовго після завершення нацистської окупації Югославії був облаштований концентраційний табір. Протягом серпня—жовтня 1941 до Топовських Шуп було відправлено більш ніж 5 тисяч представників єврейської та циганської національностей з Белграду та Банату, після чого їх було знищено на території Кумодражу, Бежанії, Яїнців та Сайміште.[2]

Автокоманда (розв'язка)

Головною особливістю громади є велика транспортна розв'язка — одна з двох у старій частині Белграду (інша знаходиться в Мостарі). Розташована на трасі A1 (Хоргош — Ниш); проходить через міську "тканину", що й досі викликає суперечки серед фахівців; початково в цьому місці планувалася швидкісна міжміська траса Бежанія — Автокоманда. Зведення розв'язки почалося в 1967, завершено у 1974.

Жорстка дискусія між мером Белграда Ненадом Богдановичем та групою архітекторів від попередньої міської влади стосовно розв'язок у Мостарі й Автокоманди в тому числі резюмована мером у жовтні 2006 — він їх назвав "найгіршими" та "єдиними у світі розв'язками з наявними на них світлофорами". З протилежної сторони відповіли, що за початковим планом на території Автокоманди має бути нова головна залізнична станція Белграду, деякі секції вже побудовані як тимчасові; не зважаючи на розташування на автотрасі, вона, за твердженнями архітекторів, не впливатиме на рух автомобілів. Тим не менш проект станції був направлений до громади Прокоп, тимчасовий варіант станції зберігався до вересня—листопада 2007, коли була побудована права бічна рампа.[3]

У вересні 2006 почалася велика реконструкція розв'язки з тотальним оновленням усіх її петель. Важливість Автокоманди для міського транспортного трафіку стала очевидною, коли її частково перекрили, після чого трафік був порушений по всьому місту. Реконструкція була завершена навесні 2007.

На частині території Автокоманди, що знаходиться в общині Вождовац, розташовуються великі ангари моторизованих частин колишньої югославської армії. Через це громада отримала свою сучасну назву. Довгий час вони не використовувалися за своїм призначенням, проте були реконструйовані. Ця територія включно із залізничним переходом та районом площі Визволення й однойменної вулиці використовується здебільшого для ведення торгівлі. Неподалік розташовані футбольні стадіони клубів "Партизан" та "Црвена Звезда". Населення громади складає 12 167 осіб (станом на 2002).

На захід Автокоманда простягається до автотраси Белград — Ниш, на схід — до Мостарської Петлі, общини Нові-Београд і далі до автотраси Белград — Загреб.

У 1936 був зведений бронзовий монумент французькому генералу Луї Франше д'Еспере, який командував Салоніцьким фронтом під час Першої світової війни у 1918. Автор — югославський та сербський скульптор Рісто Стійович. Частина автошляху від Мостара до Автокоманди офіційно названа на честь генерала д'Еспере.