Белград

На початку XX століття назву міста передавали українською як Беоґра́д[5][6]. Ще раніше, «Руска граматика» радила писати «Білград»[7] (що було етимологічно виправдано).

Белград веде свою історію з III століття до н. е., коли кельти заснували на місці злиття річок Сава та Дунай своє останнє поселення Сінгідунум. У I століття до н. е. Белград захопили римляни.

Слов'яни вперше оселилися у фортеці в VII ст. й назвали її Београд. У ІХ ст. — захопили болгари, XII ст. — мадяри, як зруйнували місто й побудували нове, що отримало назву Земун. Через деякий час Земун був знищений візантійцями та на каміннях споруджена белградська фортеця.

Сербським місто стає за часи правління короля Драгутина з династії Неманичів у XIII ст., столицею  — за часи деспота Стефана Лазаревича у XV ст.

У 1521 році Белград завоювали турки, і він став одним з важливих центрів Османської імперії на Балканському півострові.

Внаслідок повстання сербів (1806 та 1815) під керівництвом Карагеоргія місто було визволене і знов стало столицею Сербського князівства.

У бурхливому минулому Белград завойовувало 40 армій і 38 разів він був наново відбудований з попелу.^{[джерело?]}

З 1918 року — столиця Об'єднаного королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 р. Югославії).

У роки Другої світової війни Белград був розбомблений та окупований німцями. 20 жовтня 1944 року звільнений частинами Радянської армії та Народно-визвольної армії Югославії.

Белград стоїть на місці, де річка Сава впадає в Дунай. Більша частина міста лежить на правому березі річки Сави, на лівому — новий район.

Клімат — помірно континентальний. Середні температури січня — від −3 до +9 °C, липня — від +18 до +25 °C.

У Белграді та його передмістях (Земун, Железник, Раковиця тощо) зосереджені важливі економічні й сільськогосподарські потужності, знаходяться підприємства різних галузей машинобудівної, текстильної, шкіряно-взуттєвої, хімічної, деревообробної, поліграфічної та харчової промисловості. Переважають середні та невеликі підприємства. Значно поширене кустарне виробництво.

Белград має першорядне транспортне значення як важливий залізничний вузол і місце перетину основних автомагістралей. Тут міститься міжнародний річковий порт, аеропорт та телекомунікаційний центр. Планують будівництво метро.

Основні наукові й освітні заклади столиці: Сербська академія наук, Белградський університет (1808), Вища технічна школа, ряд інститутів, Народна бібліотека (300 тис. томів).

Давні стіни міста бачили кельтів та римлян, готів та франків, слов'ян та турків. Так тут виникла химерна суміш східної та західної культур.

Наразі Белград — столиця сербської культури, освіти та науки. У місті сконцентровано найбільше число установ національного значення з галузі науки та мистецтва. Тут розташовані Сербська академія наук і мистецтв, заснована в 1886 році як Сербська королівська академія, Національна бібліотека Сербії, що з'явилася в 1832  році, Національний музей, заснований в 1841 р., Національний театр, заснований в 1869  році, Музей Ніколи Тесли.

Пам'ятник Арчибальдові Райсу. Топчидерський парк

У Белграді знаходяться найважливіші пам'ятки сербської архітектури (Храм Святого Сави, Калемегдан з Белградською фортецею тощо), пам'ятки культури та інші нерухомі культурні цінності, а також численні археологічні розкопки зі зразками матеріальної культури, що свідчать про високорозвинену цивілізацію та культуру на території Белграда від праісторії дотепер.

У місті багато парків, найвідоміший з них  — Топчидер, у якому розміщена Резиденція князя Милоша. У центрі Белграда зосереджені визначні споруди XIX — ХХ ст. — будинок Народної Скупщини, Національний театр, ратуша, готель «Метрополь» та інші.

Одним із найвідоміших сербських реп-гуртів є Београдски синдикат.

• Мілан Ракич  (1876—1938) — сербський поет та дипломат.
• Горан Маркович  (* 1946) — сербський кінорежисер.
• Милорад Павич  (1929—2009) — сербський поет, прозаїк, літературознавець, перекладач.
• Мілета Проданович  (* 1959) — сербський прозаїк, поет і художник, професор Академії мистецтв у Белграді.
• Зоран Чалич  (1931—2014) — сербський режисер.
• Мілена Дравич (1940—2018) — сербська актриса
• Індіра Арадинович (* 1986) — сербська співачка.
• Лейла Хот  (* 1986) — сербська співачка
• Новак Джокович  (* 1987) — сербський тенісист.

• 
  Площа республіки та Національний театр Сербії
• 
  Храм Святого Сави
• 
  Белградська фортеця
• 
  Стадіон «Црвена Звезда»

• 1517 Беоґрад — астероїд, названий на честь міста[8].

• Град Београд (серб.) (англ.) (нім.)

• Плахотнюк С. О. Бе́лґрад // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.