Центральноєвропейський літній час

Центральноєвропе́йський лі́тній час (англ. Central European Summer Time, CEST) — одна з назв другого годинного поясу, що діє протягом частини року в Європі. Центральноєвропейський літній час на дві години випереджає всесвітній єдиний час. Він використовується як літній час (до центральноєвропейського часу додається одна година) в більшості європейських країн.

Часові пояси Європи:
синійЗахідноєвропейський час (WET, GMT) (UTC+0)
Західноєвропейський літній час (WEST, BST, IST) (UTC+1)
фіолетовийЗахідноєвропейський час (WET, GMT) (UTC+0)
червонийЦентральноєвропейський час (CET) (UTC+1)
Центральноєвропейський літній час (CEST) (UTC+2)
жовтийСхідноєвропейський час (EET) / Калінінградський час (UTC+2)
буро-жовтийСхідноєвропейський час (EET) (UTC+2)
Східноєвропейський літній час (EEST)(UTC+3)
зеленийДалекосхідноєвропейський час (FET)/Московський час (MSK) (UTC+3)
Світлі кольори вказують на те, що в країні немає літнього часу: Білорусь, Ісландія, Росія, Туреччина.

Історія

Центральноєвропейський час вводиться на частину року. Вперше - під час Першої світової війни, у 1916 році (у деяких країнах). З того часу його використання змінювалося як за країнами, так і за періодами. Під час Другої світової війни у деяких країнах він діяв цілорічно.[джерело?]

Після поновлення використання літнього часу багатьма країнами Європи у 70-х роках єдиного графіка введення і скасування літнього часу не було. Проте вже тоді почалося координування дат змін часу. Так, з 1977 по 1980 рік поширеними датами були перша неділя квітня та остання неділя вересня. Причому був синхронізований і час переведення годинників - 1 година ночі за всесвітнім часом, що у зоні середньоєвропейського часу відповідало 2 годині ночі стандартного часу і третій - літнього.[джерело?]

З 1981 по 1995 роки літній час вводився останньої неділі березня, а відмінявся — останньої неділі вересня. З 1996 року дію літнього часу восени продовжено до останньої неділі жовтня [1]. У 2001 році прийнято Директиву ЄС про перехід на літній час, відповідно до якої країни-члени мали дотримуватися єдиного графіка зміни часу. Усі європейські країни, які використовують центральноєвропейський час, навіть не-члени ЄС, дотримуються такого графіка.[джерело?]

Географія

Такі країни й території використовують центральноєвропейський літній час (у дужках показані рік першого введення (після 1970) та рік (якщо не збігається) приєднання до європейського графіку (* - приєднання восени):[джерело?]

  • 1977-1980: перша неділя квітня, 02:00 CET - остання неділя вересня, 03:00 CEST;
  • 1981-1995: остання неділя березня, 02:00 CET - остання неділя вересня, 03:00 CEST;
  • з 1996: остання неділя березня, 02:00 CET - остання неділя жовтня, 03:00 CEST)

У минулому

Також центральноєвропейського часу дотримувалися:

  •  Алжир (1978, інші дати)
  •  Литва (1998 - 1999, єдиний графік)
  •  Лівія (1982 - 1989, 1997, 2013 - різні дати)
  •  Португалія (1993 - 1995, єдиний графік)
  •  Туніс (1977 - 1978, інші дати; 1988 - 1990, інші дати або час; 2005, 2006 - 2008, єдиний графік)

Див. також

Примітки
  1. Joseph Myers (17 липня 2009). History of legal time in Britain. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 11 жовтня 2009. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.