Автоматичний завод
Автомати́чний заво́д — концепція підприємства, на якому всі технологічні і транспортні операції здійснюються машинами-автоматами під контролем людини. Являє собою дуже розвинуту автоматичну лінію, яка охоплює всі виробничі процеси — від приймання сировини до пакування готової продукції. Приклади: виробництво поршнів та поршневих кілець автомобільних двигунів, виготовлення залізобетонних виробів, лемешів, для випікання хліба та ін.[джерело?]
.jpg.webp)
Історія
Перший автоматичний завод став до ладу в США (1928), де було повністю автоматизовано виробництво автомобільних рам.
Автоматичний завод поршнів у Москві
Перший автоматичний завод в СРСР було збудовано для виробництва поршнів у Москві у 1950 році. Завод складається з 4 основних виробничих дільниць (плавильна, термічна, механічної обробки, сортування і пакування), які з'єднуються між собою транспортерами, настроєними синхронно з виробничими агрегатами. Із складу алюмінійові чушки, відсортовані, промиті на мийній машині і просушені стисненим повітрям, через певні проміжки часу надходять по транспортеру в багатозонну плавильну піч, обладнану автоматичним регулятором температури розплаву. Рідкий метал надходить по жолобу в багатопозиційну заливальну машину і точно визначеними порціями заливається в металеві форми — кокілі. Останні автоматично переносяться до камери охолодження, а потім встановлюються на автомат для відрізування ливників, які транспортер знову подає в піч на переплавку. Звільнені від ливників поршні по конвейєру надходять на термічну дільницю, далі на прес для визначення твердості. Забраковані за твердістю поршні автоматично скидаються в ящик, а придатні — у бункер. Після підготовки бази (підрізування торця юбки, зняття фаски, свердлування і розвертання базових отворів) поршні подаються на автоверстатну лінію, яка складається з багаторізцевих токарних, свердлильних і розточувальних, фрезерних і шліфувальних верстатів, обладнаних автоматичними контрольними приладами. З верстатної лінії поршні подаються в агрегат для зважування, де сортуються за вагою і звідки надходять в автомат для лудіння. Після цього остаточно розточуються отвори під поршневий палець. Під час розточування автоматично контролюються діаметр, конусність і овальність отворів. Готові поршні конвейєром мийної машини подаються в сортувальний автомат, який сортує їх за класами і ставить на них відповідні клейма. Потім поршні окремими потоками (за класами) ідуть у пакувальну машину, а звідти — на склад.
Застереження
Досвід експлуатації автоматичних заводів, сконструйованих за принципом автоматичних ліній, показує, що далеко не всі виробництва можна автоматизувати навіть тоді, коли докорінно змінено технологію самого виробництва.
Значно ширші можливості мають заводи, які використовують як автоматичні лінії, так і системи програмного керування. Проте автоматичні потокові лінії та системи жорсткого (без елементів самозмінювання) програмного керування, які не можуть постійно контролювати якість кінцевого продукту, непридатні для автоматизації всіх виробничих процесів. Найдосконалішою системою автоматичних заводів є система, що поєднує в собі автоматичні лінії і програмні системи з машиною, яка здійснює так зване кібернетичне (логічне) керування. Кібернетичні машини для керування процесами як за своєю апаратурою, так і за принципом дії відрізняються від великих обчислювальних машин. Кібернетична машина здійснює якісний контроль продукції, яку виробляє автоматичний завод. Вона «запам'ятовує» розміри деталей і, своєчасно виявляючи «наміри» останніх вийти за межі встановлених розмірів, відповідним чином впливає на виробничий процес, щоб запобігти появі браку. Існують окремі заводи в хімічній, нафтопереробній та інших галузях промисловості, які працюють за принципом кібернетичного керування. Наприклад, кібернетичну машину використовують для керування процесом добування високооктанового бензину.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.