Аган

Ага́нрічка в Росії, ліва притока Тромйогана (басейн Обі), тече у Нижньовартовському районі Ханти-Мансійського АО на півночі Західно-Сибірської рівнини.

Аган
62°08′44″ пн. ш. 78°44′17″ сх. д.
Витік Сибірські Ували на півночі Нижньовартовського району Ханти-Мансійський АО, Росія
• координати 62°08′44″ пн. ш. 78°44′17″ сх. д.
висота, м 78 м
Гирло захід Нижньовартовського району Ханти-Мансійський АО, Росія (ліва притока Тромйогана, басейн Обі)
• координати 61°23′34″ пн. ш. 74°35′22″ сх. д.
висота, м 32 м
Басейн ТромйоганОбКарське мореПівнічний Льодовитий океан
Країни:  Росія
Прирічкові країни: Росія: Ханти-Мансійський АО
Регіон Ханти-Мансійський автономний округ — Югра
Довжина 544 км
Площа басейну: 32 200 км²
Середньорічний стік 275 м³/с
Притоки: Лагрнйоган ((пр.), Ванйоган (л.), Ампута (пр.), Вон-Гунйоган (л.), Ватйоган (пр.), Нонгйоган (пр.)
Водойми в руслі Mensavemtord
Ідентифікатори і посилання
код ДВР Росії 13011100112115200043362
GeoNames 1512121
Дані вимірювання стоку (м³/с)
січень: 119,57
 
лютий: 95,31
 
березень: 80,00
 
квітень: 94,93
 
травень: 474,85
 
червень: 730,45
 
липень: 407,71
 
серпень: 267,10
 
вересень: 266,48
 
жовтень: 277,28
 
листопад: 211,83
 
грудень: 163,97
 
с. Аган (87 км від гирла), 1960–1987

Фізіографія

Аган бере початок у Сибірський Увалах на півночі Нижньовартовського району Ханти-Мансійського АО біля кордону з Ямало-Ненецьким АО, на висоті 78 м над рівнем моря. Тече на захід і південний захід, подекуди відхиляючись до півдня, по надзвичайно заболоченій тайговій місцевості з великою кількістю дрібних озер. Річка рівнинна на всьому протязі, русло дуже звивисте з безліччю стариць та меандрів.

Аган зливається з Тромйоганом в його нижній течії незадовго до впадіння Тромйогана в Об. Гирло Агана знаходиться приблизно за 60 км на північний схід від Сургута на висоті 32 м над рівнем моря. Через близькість місця злиття річок до Обі Аган іноді вважається притокою Обі, а Тромйоган — притокою Агана.

Найзначніші притоки: Нонгйоган і Ампута справа, Ванйоган — зліва.

Гідрологія

Довжина річки 544 км, площа басейну 32 200 км², середньорічний стік, виміряний за 87 км від гирла біля селища Аган, становить 275 м³/с (за результатами вимірянь у 1960–1987 роках). Багаторічний мінімум стоку спостерігається у березні (80 м³/с), максимум — у червні (730 м³/с). За період спостережень абсолютний мінімум місячного стоку (26,1 м³/с) спостерігався у квітні 1969 року, абсолютний максимум — у червні 1979 (1060 м³/с). Живлення переважно снігове і дощове.

Аган замерзає на початку листопада, скресає у травні. Під час літнього сезону (коли річка вільна від криги) найменший стік (141 м³/с) спостерігався у вересні 1961 року.

Інфраструктура

Аган судноплавний на 360 км від гирла[1].

Розвиток прибережних районів розпочався у 1960-х роках після відкриття у Західному Сибіру багатих покладів нафти та природного газу. На берегах річки розташовані міста Радужний (у верхів’ях) і Покачі (у низов’ях), а також смт Новоаганськ у середній течії; існує також кілька дрібніших поселень: Варйоган, Чистоборськ, Аган та інші. Поселення на Агані з’єднані автодорогою, яка пролягає переважно правим берегом річки; Покачі і Радужний також з’єднані автодорогою з Нижньовартовськом і через нього — з рештою мережі російських автодоріг.

Незадовго до гирла Аган перетинає залізничний міст на гілці Ульт-Ягун — Нижньовартовськ. В кількох місцях річка перетинається нафто- та газопроводами.

Примітки

  1. Перелік внутрішніх водних шляхів Російської Федерації, затверджений указом Уряду РФ від 19 грудня 2002 р. № 1800-р (рос.)

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.