Агапова Ніна Федорівна

Ніна Федорівна Агапова (30 травня 1926(1926-05-30)[1][2], Москва, СРСР 19 листопада 2021(2021-11-19), Москва, Росія) — радянська і російська актриса театру і кіно, заслужена артистка Російської РФСР (1987).

Агапова Ніна Федорівна
Дата народження 30 травня 1926(1926-05-30)[1][2]
Місце народження Москва, СРСР
Дата смерті 19 листопада 2021(2021-11-19) (95 років)
Місце смерті Москва, Росія
Поховання Кунцевське кладовище
Громадянство  СРСР
 Росія
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія акторка
Нагороди
IMDb ID 0012846

Біографія

Ніна Агапова народилася 30 травня 1926 року у Москві. Її батьки були родом із одного села, з-під Коломни, вони рано приїхали до Москви на заробітки. Мати влаштувалася у 14-річному віці на ткацьку фабрику, батько торгував у приватному магазині, помер у серпні 1945 року від туберкульозу.

У 15-річному віці Ніна вступила до Російського народного хору під керівництвом П. Г. Яркова.

Учасниця фронтових концертних бригад. Виступала на Далекому Сході, в Азії, Криму та на Карельському фронті.

У повоєнні роки багато хто бігав на «Мосфільм» зніматися в масовках. Ніну теж захопила робота в кіно, але всерйоз своє захоплення вона не сприймала, поки одного разу на зйомках фільму «Людина № 217» помічник режисера Вікторов не порадив дівчині задуматися про акторське майбутнє. Вона вирішила вступати до ВДІКу.

Закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (1951, майстерня Сергія Юткевича та Михайла Ромма).

Активно знімалася в кіно, але за весь час не зіграла жодної головної ролі, лише невеликі епізоди та ролі другого плану. З 1951 по 1990 рік — актриса Театру-студії кіноактора, з 1997 року — Московської драматичної трупи «Блукаючі зірки», під керівництвом актора і режисера Павла Тихомирова. Вистави йшли у різних Будинках творчості. Ніна Федорівна знову почала співати і із задоволенням згадувати, як Борис Андрєєв у день, коли Агапову приймали до Театру-студії кіноактора, голосно заявив: «Вітаю колектив із чудовим вокальним придбанням!», а потім неодноразово басив їй у вухо: «Агапова, тобі треба в оперету!».

Працювала на сцені до 90-річного віку[3] .

Померла в Москві 19 листопада 2021 року на 96-му році життя[4].

Родина

Чоловік — кінооператор Сергій Сергійович Полуянов (1924—1983), заслужений діяч мистецтв РРФСР.

Син Олександр, народився наприкінці 1953 року. Як і батько закінчив операторський факультет, але, змінивши масу занять, захопився бізнесом. Взяв у борг пристойну суму грошей, а коли бізнес не окупився, Олександр не зміг повернути борги і 28 грудня 1996 року наклав на себе руки[5].

Онук.

Ролі у театрі

Московська драматична трупа «Блукаючі зірки»

«Не зійшлися характерами» Олександр Островський — Уліта Микитішна (режисер П. Є. Тихомиров)

«Листки зі спаленого зошита» П. Тихомиров — Мати (режисер П. Є. Тихомиров)

«Солдат та цариця» А. Платонов — Бояриня (режисер П. Є. Тихомиров)

«Театральна фантазія» П. Тихомиров — Дама в чорнобурці, Сільва (режисер П. Є. Тихомиров).

Фільмографія

Озвучування мультфільмів

  • 1956 — Небесне створення

Примітки

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ČSFD — 2001.
  3. Сценарист Капков рассказал о последних годах жизни актрисы Агаповой
  4. Алина Прошина (19 листопада 2021). Умерла актриса Нина Агапова. Известия (рос.). Процитовано 19 листопада 2021.
  5. Смерть мужа и самоубийство сына: несчастливая судьба «королевы эпизода» Нины Агаповой. www.infox.ru (рос.). Процитовано 3 січня 2021.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.