Забута мелодія для флейти

«Забута мелодія для флейти» (рос. «Забытая мелодия для флейты») — російський радянський художній фільм 1987 року кіностудії «Мосфільм». Режисер Ельдар Рязанов, сценарій Еміля Брагінського. Фільм показує відмінність між життям радянських чиновників і простих людей в період кризи радянського режиму.

Забута мелодія для флейти
рос. Забытая мелодия для флейты
Жанр мелодрама і драматичний фільм
Режисер Рязанов Ельдар Олександрович[1]
Сценарист Брагінський Еміль Веніаміновичd і Рязанов Ельдар Олександрович
У головних
ролях
Філатов Леонід Олексійович, Догілева Тетяна Анатоліївна, Волкова Ольга Володимирівна (акторка), Майорова Олена Володимирівна, Купченко Ірина Петрівна, Валентин Гафт, Санаєв Всеволод Васильович, Ширвіндт Олександр Анатолійович, Дворжецький Васлав Янович, Панкратов-Чорний Олександр Васильович, Агапова Ніна Федорівна, Alexander Pyatkovd і Рязанов Ельдар Олександрович
Оператор Алісов Вадим Валентинович
Композитор Петров Андрій Павлович
Кінокомпанія Мосфільм
Тривалість 134 хв.
Мова російська
Країна  СРСР
IMDb ID 0096492

Фільм був знятий після оголошення Гласності, тому в ньому дуже рельєфно розкриваються ще донедавна заборонені теми: бюрократизм чиновників, секс, убогий побут простих радянських громадян, містика.

Сюжет

Леонід Філімонов (Леонід Філатов), високопоставлений чиновник з «Головного управління вільного часу» є послідовним ретроградом, але у своїх мріях бачить себе борцем за справедливість та сучасним керівником. Він бореться проти будь-яких проявів «ініціативи знизу»: народної творчості, яку можна неоднозначно тлумачити, але на нарадах уявляє собі, як він піднімається і каже всю правду-матку про свого ретрограда-начальника (Всеволод Санаєв).

Через нездорове серце він знайомиться з медсестрою Лідою (Тетяна Догілева) зі свого управління, в яку закохується. Так вийшло, що вона виявилася єдина, з ким він може бути абсолютно відкритий. Дружина, дізнавшись, що він завів собі коханку, виганяє його з дому, і він оселяється у медсестри.

Незабаром дружина, зрозумівши, що залишилася одна, просить його повернутися до неї, вона згодна все пробачити. І щоб бути більш переконливою, вона злегка загрожує, що розповість про їх розставання своєму батькові, який активно сприяє кар'єрі Леоніда. Колеги по роботі, зацікавлені у кар'єрному рості Леоніда, теж умовляють його повернутися до дружини.

Після повернення Леонід очолює Управління. Під час виступу з промовою він переживає докори сумління і сором перед Лідою, в результаті чого йому знову стає зле. Відчуваючи, що ось-ось знепритомніє, Філімонов просить покликати Ліду. Не зважаючи на зусилля реаніматологів Леонід переживає клінічну смерть і його душа несеться в потойбічний світ... В момент, коли лікарі вже безсилі допомогти, Ліда, побачивши біля Управління машину швидкої допомоги, вбігає в кабінет Філімонова і благає його не вмирати, після чого Філімонов повертається до життя.

У головних ролях

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.