Агатангел (Соловйов)

Агатангел (у світі Алєксєй Федорович Соловйов; 8 (20) лютого 1812(18120220) 8 (20) березня 1876, Житомир) — релігійний діяч Російської імперії, гебарист, єпископ Російської православної церкви, єпископ Волинський та Житомирський, також єпископ Вятський та Слобідський (1860—1866).

Архієпископ Агатандел
єпископ Вятський та Слобідський
1860  1866
 
Альма-матер: Владімірська духовна семінарія
Науковий ступінь: магістр богослов'яd
Діяльність: священник, гебраїст
Ім'я при народженні: Алєксєй Федорович Соловйов
Народження: 20 лютого 1812(1812-02-20)
Владимирська губернія, Російська імперія
Смерть: 20 березня 1876(1876-03-20) (64 роки)
Житомир, Російська імперія
Чернецтво: 23 червня 1835

Життєпис

Син священика Ільїнського Шуйського повіту, що в старовинній мерянській землі.

1836 — закінчив курс Владімірської духовної семінарії та Московської духовної академії, отримав ступінь магістра богослов'я. 23 червня 1835 — пострижений в чернецтво. 20 червня 1836 ієромонах, з 20 серпня бакалавр по класу тлумачення святого Писання.

Був замішаний у скандал зі студентами Санкт-Петербурзької духовної академії, які поширювали переклад Біблії професора Герасима Павського. 1841 книга вдруге перевидалася для передплатників Київської, Московської та Санкт-Петербурзької духовних академій. Але ієромонах Агатангел написав анонімний донос членам Синоду під виглядом «листа із Володимира», посланого трьом митрополитам. Переклад називався «злоріччям давнього змія», «замовчуванням Ісуса Христа у пророцтвах». Донос Агатангела, з примірником літографованого перекладу, київський митрополит Філарет Амфітеатров переслав обер-прокурору Синоду Ніколаю Протасову, після чого професора Павського тягали по допитах.

28 лютого 1842 — інспектор Московської духовної академії. 23 березня митрополит Філарет затвердив його на цій посаді і доручив читати моральне богослов'я.

У вересні 1842 призначений ректором Харківської духовної семінарії, Агатандел 22 жовтня зведений в сан архімандрита, після з Харкова переведений ректором до Костромської духовної семінарії (1845) та 20 січня 1854 призначений ректором Казанської духовної академії.

4 березня 1857 — призначений єпископом Ревельським РПЦ. 31 березня рукопокладений.

6 лютого 1860 — був В'ятським єпархіальним єпископом РПЦ.

Заснував у В'ятці духовне жіноче училище. Облаштував у місті єпархіальну бібліотеку. Коли був ректором Казанської духовної академії видавав журнал «Православний співрозмовник», а в Житомирі видав «Єпархіальні новини», влаштував при семінарії гуртожиток і заснував училище для дівчат духовних звань.

17 липня 1866 — єпископ Волинський та Житомирський.

На Волині в Почаївській лаврі заснував ремісниче училище.

31 березня 1868 — зведений в сан архієпископа.

Помер 8 березня 1876 в Житомирі.

Твори

Деякі твори Агатангела надруковані, але більшість в рукописному вигляді.

Надруковані були:

  • «Перевод с еврейского книги Иова с подстрочными примечаниями»[недоступне посилання з лютого 2019]. (рос.)
  • «Переклад з грецької книжки Премудрості Ісуса, сина Сірахова»
  • «Тлумачення послань св.. Апостола Павла до Галатів»
  • «Пояснення екзегетичного характеру перших семи глав євангеліста Матвія», надруковане у «Волинських єпархіальних новинах»
  • Першочерговий переклад з грецької «Книжки правил».
  • «Слово Агатандела, єпископа Ревельського, вікарія спб. митрополії», СПб., 1859 г., 8°, 179 стор., та 1860 р., вид. у В'ятці.
  • «Слова» Агатандела, єпископа В'ятського та Слобідського.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.