Ага (титул воєначальників)

Аґа́[1][2] (осман. أغا‎, ağa, «пан», «господар», «голова») — в Османській імперії начальник, хазяїн, головний слуга у маєтку[1].

Яничарський ага

Офіцерський титул і військове звання в османському війську: яничарський ага (тур. Yeniçeri ağası, єнічері агаси)[1], сипаський ага (тур. Sipahi ağası, сіпахі агаси)[3]. Після ліквідації яничарів у 1826 році — назва молодших і середніх офіцерів османської армії.

Звертання, складова частина імені, подібно до українського і польського «пан» або англійського «лорд». У турків — звернення до заможних землевласників. В багатьох тюркських мовах означає «старший брат» та використовується як поважне звертання до старших за віком.

Інше

Ак-ага — в Османській імперії білий євнух у султанському палаці.

Примітки

Іналджик, Г. Османська імперія: класична доба 1300—1600… — С. 244.
Аґа // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
У документах «Архіву Коша Нової Запорозької Січі» 1734—1775 років словом «ага» позначаються офіцери яничарів або командири Османів (Лащенко, Х. 'Вживання букв ґ/кг (чи інших написань) в історичному розвитку мови' Архівовано 13 липня 2003 у Wayback Machine., Перекладацька Майстерня 2000—2001)

Джерела

Панашенко В. В. Ага // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 28. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
Іналджик, Г. Османська імперія: класична доба 1300—1600 / Пер. з англ. О. Галенко; наук. ред. В. Остапчук; Інститут сходознавства НАН України. — Київ: Критика, 1998. — С. 244.

Посилання

Ага (титул) // ВУЕ

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[Іна244-1] Іналджик, Г. Османська імперія: класична доба 1300—1600… — С. 244.

[2] Аґа // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[3] У документах «Архіву Коша Нової Запорозької Січі» 1734—1775 років словом «ага» позначаються офіцери яничарів або командири Османів (Лащенко, Х. 'Вживання букв ґ/кг (чи інших написань) в історичному розвитку мови' Архівовано 13 липня 2003 у Wayback Machine., Перекладацька Майстерня 2000—2001)