Брат

Українське брат походить від прасл. *bratrъ, *bratъ, що вважається спорідненим з лит. broterelis («братик»), латис. brātarītis («братець»), прусськ. brāti, bratrīkai («братки»), гот. brōþar, давн.в-нім. bruoder, нім. Bruder, англ. brother, ірл. brāthir, лат. frāter, грец. φράτηρ, φράτωρ («член фратрії»), перс. برادر‎‎, барадар, санскр. भ्रातृ, бхратр[1]. Спільним джерелом є пра-і.є. bʰrāter.

Брат буває:

• Суродженець — має двох чи одного спільних батьків
  • Повнорідний (рідний) брат — має спільних батька та матір зі своїм суродженцем.
  • Неповнорідний — такий, що має лише спільного батька або лише спільну матір зі своїм суродженцем.
    • Єдиноутробний брат — має спільну матір, але різних батьків зі своїм суродженцем[2].
    • Єдинокровний брат — має спільного батька, але різних матерів, зі своїм суродженцем[2].
• Зведений брат — син мачухи чи вітчима, який не перебуває в кровній спорідненості.

У ширшому значенні:

• двоюрідні (спільні дід і баба)
• троюрідні або брат / сестра у других (спільні прадід і прабаба) і т. д.

Споріднений зв'язок братів дає право на спадкоємство; на суді як свідки брати можуть відмовлятися від надання свідчень, відводяться сторонами і (у карних справах) допитуються без присяги.

• Сестра

• Терміни генеалогії.
• Братъ, Брать, Брат // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.: У 2 т. / Укл.: Д. Г. Гринчишин та інш. — Т. 1: А — М. — Київ: «Наукова думка», 1977. — С. 122.
• Ступені спорідненості і ступеня властивості^{[недоступне посилання з лютого 2019]}