Агванська мова

Агванська мова — мова (також континіум діалектів) Кавказької Албанії. Самоназва невідома. Була розповсюджена на лівобережжі Кури (сучасний північ Азербайджану, південь Дагестану та схід Грузії). Почала витіснятись з XII століття н.е., грузинською, вірменською мовами та тюркськими діалектами до сучасності, прямим нащадком одного з діалектів агванської мови є удінська мова.

Писемність

Використовувалось Агванське письмо, що виникло приблизно 430 р. в зв'язку з потребами християнства (насамперед для перекладу Біблії), що стало державною релігією Кавказької Албанії.

В Синайському монастирі, Зазою Алексідзе було знайдено 2 палімпсеста 7 століття і глоси 6-7 ст. Ці епіграфічні пам'ятки підтверджують гіпотезу про те, що агванська мова є давньою формою удінської мови. Надписи відображали алфавітну систему, що мала спільні риси з давньовірменським, давньогрузинським, грецьким та арамейським письмом. В алфавіті нараховувалось 52 прості графеми та 2 диграфа. З них 5 графем і обидва диграфи служили позначкою голосних, а решта передавали приголосні звуки. Напрямок письма з ліва направо.

Література

  • Абрамян А. Г. Дешифровка надписей кавказских агван. Ереван, 1964.
  • Климов Г. А. Агванский язык // Языки мира. Кавказские языки. М., 1999.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.