Агломерат

Агломера́т (аґломерат) (з лат. agglomero — збираю, нагромаджую):

1. У геології — скупчення уламків гірських порід і мінералів, скріплених будь-яким цементом.
2. Агломерат — У металургії — продукт спікання шихти, що містить здрібнений рудний матеріал, вапняк і кокс. Спікання відбувається за рахунок горіння коксу при просмоктуванні повітря крізь шар шихти. При введенні добавок, які регулюють основність агломерату, одержують офлюсований агломерат[1].
3. У збагаченні корисних копалин — агрегат, наприклад, вугільно-масляний, вугільно-латексний тощо. Продукт збагачення, зневоднення та облагороджування вугілля при масляній агломерації та грануляції, а також його полімерній або іншій флокуляції.
4. У петрографії — пухкі скупчення різнорідних за формою і величиною уламків гірські породи і мінералів, переважно вулканічного походження. При цементації агломерату утворюють брекчії, туфи тощо.
5. У хімії — продукт укрупнення суспендованих частинок, в якому такі первинні частинки зв'язані досить сильно. Він звичайно легше відфільтровується. Коагуляційна структура, що утворюється з первинних частинок у результаті точкових контактів.

Вуглемасляний і вуглелатексний агломерат.