Агол Ізраїль Йосипович
Ізраї́ль Йо́сипович Аго́л (*20 листопада 1891, Бобруйськ — †10 березня 1937) — радянський біолог, генетик, філософ, академік АН УРСР. Досліджував дію іонізуючого випромінювання на мутагенез у тварин. Намагався сформувати філософські основи біології на базі марксизму і діалектичного матеріалізму. Завідував відділом генетики в Інституті зоології та біології АН УРСР. Розстріляний у 1937 році за хибним звинуваченням, надалі реабілітований. Батько Вадима Агола (*1929), генетика, вірусолога, члена-кореспондента РАН і РАМН.
| Ізраїль Йосипович Агол | |
|---|---|
 | |
| Народився |
20 листопада 1891 Бобруйськ, Мінська губернія, Російська імперія |
| Помер |
8 березня 1937 (45 років) СРСР |
| Місце проживання | СРСР |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} СРСР |
| Національність | єврей |
| Діяльність | біолог, філософ, генетик |
| Alma mater | Московський державний університет імені М. В. Ломоносова і Інститут червоної професури |
| Галузь | біологія |
| Заклад | Московський зоотехнічний інститут, Москва; Московська сільськогосподарська академія ім. Тимірязєва Москва; Інститут зоології та біології АН УРСР, Київ |
| Звання | академік АН УРСР |
| Ступінь | доктор біологічних наук |
| Науковий керівник | Олександр Серебровський |
| Членство | НАН України |
| Відомий завдяки: | генетика, філософія |
Біографія
Народився в місті Бобруйськ, Російська імперія (зараз Білорусь) .
У 1923 році закінчив Московський університет, а у 1927 — Інститут червоної професури (Москва) у Москві. З 1926 р. працював у Московському зоотехнічному інституті. Займався дослідженнями під керівництвом О. С. Серебровського. Отримав рокфелерівську стипендію для роботи в США, де у 1931 році працював у лабораторії Мьоллера. У 1928—1932 роках очолював Московську сільськогосподарську академію ім. Тимірязєва. Звільнений з неї, після чого зізнавався у листі, який був опублікований у журналі «ПЗМ» (1932, № 3–4), в «ігноруванні головних питань соціалістичного будівництва, у підміні марксистської методології природничо-науковими теоріями, у ліберальному ставленні до буржуазної науки, у біологізації соціології» тощо.[1] З 1932 р. працював у Всеукраїнській асоціації марксистсько-ленінських науково-дослідних інститутів (в 1933—1934 рр. — її віце-президент. З 1932 року головний редактор журналу «Успіхи сучасної біології».
Незмінний секретар Президії АН УРСР з 1934 року. У 1934–1937 рр. — завідувач відділу генетики Інституту зоології та біології АН УРСР.
Заарештований 27 травня 1936 року. 14 грудня 1936 року американська газета «Нью-Йорк Таймс» повідомила, що призначений на серпень 1937 року VII Конгрес з генетики в Москві відмінений за наказом радянського уряду, а організатори професори Микола Вавілов і Ізраїль Агол заарештовані в Києві. Напередодні відкриття сесії ВАСГНІЛ газета «Известия» надрукувала «Відповідь наклепникам з „Сайенс Сервис“ і „Нью-Йорк Таймс“». Газета повідомляла, що «пан Агол, який не має нічого спільного з наукою, дійсно заарештований слідчими органами за прямий зв'яхок із троцькістськими вбивцями»[2].
Розстріляний 10 березня 1937 року. Реабілітований 25 травня 1957 г. Вищою колегією Верховного суду СССР.
Син — Вадим (народився 1929 року), член-кореспондент РАН, молекулярний біолог, вірусолог, генетик[3].
Науковий внесок
Наукові праці присвячені генетиці та філософським питанням природознавства, зокрема проблемам штучного мутагенезу, органічної доцільності, критиці неовіталізму та неодарвінізму. Досліджував генетичну мінливість у комах (дрозофіл) і мікроорганізмів під впливом рентгенівських променів, вивчав домінантність в процесі генетичних змін. Висвітлював питання методології науки, проблеми еволюції органічного світу.
Бібліографія
- И. Агол. Витализм, механический материализм и марксизм. М., 1928
- Серебровский А. С., Дубинин Н. П., Агол И. И., Слепков В. Н., Альтшулер В. Е. Получение мутаций рентгеновскими лучами у Drosophila melanogaster // Журн. эксперимент. биологии. 1928. Сер. А. Т. 4. Вып. 34. С.161-180
- Агол, И. И. (1929). Ступенчатый аллеломорфизм у Drosophila melanogaster. II. Журн. экспер. биол., Сер. А, 5, 86-101.
- Агол, И. (1930). Диалектический метод и эволюционная теория. М.: ГИЗ.
- Агол И. И. Дарвинизм и классовая борьба // Успехи соврем. биологии. 1932. Т.1. вып.1-2. С.2-7.
Примітки
- Э. И. Колчинский. Диалектизация биологии (дискуссии и репрессии в 20-е — начале 30-х гг.) // ВИЕТ, 1997, № 1, с.39-64.
- Ответ клеветникам из «Сайенс сервис» и «Нью-Йорк Таймс». Известия, 21 декабря 1936
- http://www.ejwiki.org/wiki/Агол,_Вадим_Израилевич
Джерела
- Романець, О. В. (2011). Внесок І. Й. Агола у становлення генетики Україні. Наука та наукознавство 4: 124–136.
- Е. Б. Музрукова, Л. В. Чеснова. Советская биология в 30-40-е годы: кризис в условиях тоталитарной системы // Репрессированная наука. Выпуск 2. СПб.: Наука, 1994, с.45-56.
- А. И. Ермолаев. Научная и педагогическая деятельность Василия Николаевича Слепкова // ИИЕТ РАН. Годичная научная конференция 2004 г. М.: Диполь-Т, 2004, с.195-197.
- В. В. Бабков. Август 48-го и судьбы медицинской генетики. «Медицинская газета», 1998, № 62 (5 августа)
- Репрессированные биологи, философы биологии и сельскохозяйственные специалисты