Агостіно Карраччі

Агостіно Карраччі (італ. Agostino Carracci, 16 серпня 1557 — †22 березня 1602) — італійський художник, гравер, представник Болонської школи живопису.

Агостіно Карраччі
італ. Agostino Carracci
Народився 16 серпня 1557
Болонья, Папська держава[1]
Помер 22 березня 1602(1602-03-22)[2][3][…] (44 роки)
Парма, Герцогство Парма
Країна  Папська держава
Національність італієць
Діяльність художник
Галузь живопис
Вчителі Domenico Tibaldid, Просперо Фонтана і Бартоломео Пассаротті
Відомі учні Giovanni Lanfrancod і Antonio Marziale Carraccid
Знання мов італійська[4]
Жанр історичний живопис і портрет
Magnum opus Благовіщення, The Last Communion of St Jeromed і Triple Portrait of Arrigo, Pietro and Amond
Конфесія католицтво
Рід Караччі
Брати, сестри Аннібале Карраччі[1]
Діти Antonio Marziale Carraccid[5]

Біографія

Походив з відомої мистецької родини Карраччі. Агостіно збирався стати ювеліром, але піддався на умовляння свого двоюрідного брата Лодовіко і став художником. Він вчився живопису у Просперо Фонтани, Бартоломео Пассеротті і Доменіко Тібальді.

З 1580 року подорожував по Ломбардії, побував у Венеції у 1582, 1587, 1589 роках, мешкав у Пармі у 1586—1587 роках. Великий вплив на становлення Агостіно як художника справив його двоюрідний брат, художник Лодовіко Карраччі. Володіючи великою начитаністю, в організованій братами Аннібале й Лодовіко Карраччі Агостіно читав лекції в Академії з теорії мистецтва.

З 1598 року працював у Римі для родини Фарнезе, у 1600—1602 роках займався розписом палацу для Рануччо I, герцога Парми та П'янченци. Під час виконання цих робіт Агостіно Карраччі й помер.

Творчість

Агостіно був більш відомим гравером, ніж його брат Аннібале. Наслідуючи Корнеліса Корта, він досяг великих висот у майстерності гравіювання. З 1574 року почав свою кар'єру копіюванням творів представників болонського маньєризму, потім Мікеланджело, Федеріко Бароччі, Тінторетто, Антоніо Кампі, Веронезе і Корреджо.

Найбільш відомі з його гравюр: «Розп'яття» (з Тінторетто, 1589), «Еней і Анхіс» (з Бароччі, 1595), «Богородиця з Немовлям» (з Корреджо), «Спокуса св. Антонія», «Св. Ієронім» (з Тінторетто), а також деякі гравюри з власних робіт. Агостіно Карраччі здобув популярність завдяки своїм гравюрам еротичного змісту, так званим Позам Аретіно.

Його нечисленні живописні твори відрізняються правильністю малюнка і світлим, веселим колоритом. Найкращі з них — вівтар Мадонни з немовлям і святими, 1586, Національна галерея Парми; фрески 1598 року в Палаццо Фарнезе у Римі, виконані разом з братом Аннібале, «Причастя св. Ієроніма» (1592) і «Вознесіння Богородиці» у Національні пінакотеці Болоньї.

Примітки
  1. Waterhouse E. Italian Baroque Painting — Лондон: Phaidon Press, 1962. — С. 85.
  2. RKDartists
  3. Agostino Carracci — 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  4. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.

Джерела
  • Cirici Pellicer, El barroquismo, Editorial Ramón Sopena, Barcelona 1963
  • Agostino Carracci. In: Allgemeines Künstlerlexikon. Die Bildenden Künstler aller Zeiten und Völker (AKL). Band 16, Saur, München u. a. 1997, ISBN 3-598-22756-6, S. 562
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.