Агьея

Агьея (*अज्ञेय, 7 березня 1911 4 квітня 1987) — індійський поет, письменник, журналіст, викладач.

Агьея
гінді अज्ञेय
Ім'я при народженні Саччідананд Гірананд Ватсьяян
Народився 7 березня 1911(1911-03-07)[1][2]
Кушинагар, Горакхпур, Об'єднані провінції Аґри і Ауда, Британська Індія
Помер 4 квітня 1987(1987-04-04)[1][2] (76 років)
Нью-Делі, Індія
Країна  Британська Індія
 Індія
Діяльність поет, письменник
Alma mater Madras Christian Colleged, Християнський коледж Форманаd і Мадраський університет
Знання мов гінді[1]
Жанр поезія
Magnum opus Shekhar: Ek Jivanid, Angan Ke Paar Dward, Tar Saptakd, Trishankud і Kitni Naavon mein kitni baard
Конфесія Індуїзм
Батько Гірананда
У шлюбі з Капіла Ватсьяян
Автограф
Нагороди

Sahitya Akademi Award in Hindid (1964)

премія Джнанпітгd (1978)

Золотий вінець (1983)

Життєпис

Походив з родини вчених. Син археолога та викладача Гірананда Ватсьяяна. Народився у с. Кушинагар (об'єднані провінції Агри та Ауда) під час археологічної експедиції батька. При народженні отримав ім'я Саччідананд. Замолоду під впливом батька вивчив санскрит, перську, англійську та бенгальську мови, був знайомий з найкращими зразками літератури. В цей час подорожував разом з родиною містами Ґоракхпур, Лакхнау, Наланда, Удупі, Мадрас, Джаландхар, Джамму, Срінаґар.

У 1927 році закінчив Християнський коледж у Мадрасі, а у 1929 році отримав ступінь бакалавра у Християнській школі Формана у Лахорі. Тоді ж поступив до Пенджабського університету. Незабаром брав участь у науковій експедиції до Кашміру.

Вьім у 1930 році за участь в антибританському опозиційному русі був ув'язнений та виключений з університету. Знаходився у тюрмах Лахору та делі до 1933 року, потім у 1933–1935 року перебував під домашнім арештом. в цей час починає займатися літературною діяльністю.

У 1936 році, ччерез рік після звільнення, почав реадгувати журнал Сайнік в Агрі, а потім журнал Вішал Бхарат у Калькуті. Водночас стає членом Асоціації прогресивних письменників, а спочатку війни з Німеччиною у 1941 році долучається до антифашистського фронту. У 1943 році поступає добровольцем до Індійською союзної армії (воювала проти японців0, в лавах якої перебував до 1946 року.

Після демобілізації, у 1947 році починає редагувати літературний журнал «Пратек» в Алахабаді. Водночас співпрацює з місцевим радіо. З 1951 році переходить до журналу «Вак» В цей час багато подорожує Індією.

У 1961 році запрошується з лекціями до Каліфорнійського університету (Берклі, США), де перебував до 1964 року. По поверненю до Індії у 1965 році засновує щотижневик «Дінаман», який очолював до 1968 року.

Тоді ж організує власну літературну подород Європою до 1969 року, коли знову повертається до Каліфорнійського університету як професор. У червні 1970 року переїздить до Нью-Делі, де у 1973–1974 році працює головним редактором журналу «Ная Пратек».

У 1976 році як запрошений професор протягом 8 місяців викладає у Гейдельберзькому університеті (Німеччина). У 1977 році запрошується завідувачем кафедри порівняльного літературознавства у Джодхпурському університеті (Раджастхан, Індія).

З 1977 до 1980 році очолює щоденну газету «Навбхарат Таймс». Незабаром остаточно оселяється в Нью-Делі, де й помирає 4 квітня 1987 року

Творчість

Його псевдо «Агьея» (з 1933 року) значить «Незбагнений». Був провісником модернистської течії в індійській літературі. багато зробив для відродження дещо позабутих поетів. Видав три значні антології поезії: «Семериця струн», «Друга семериця», «Третя семериця».

Відомий також перекладав творів індійських авторів англійською мовою, а також творів всісвітнього відомих поетів та письменників мовою гінді.

Поезія (збірки)

  • «Переможений вісник», 1933 рік
  • «Роздум», 1942 рік
  • «Досить», 1946 рік
  • «На мить на зеленій траві», 1949 рік
  • «Божевільний мисливець», 1954 рік
  • «Ці розтоптані веселки», 1957 рік
  • «Арі О'Каруна Прабхамай», 1959 рік
  • «Двері поперек двору», 1961 рік
  • «Золоті водорості», 1965 рік
  • «Перед-», 1965 рік
  • «Стільки разів і стільки човнів», 1965 рік
  • «Тому що я знаю його», 1969 рік
  • «Морські настрою», 1970 рік
  • «Спершу я плету байдужість», 1973 рік
  • «Під Великим Деревом», 1977 рік
  • «Тінь на закруті річки», 1982 рік

Проза

  • «Шекхар», роман у 3 частинах (остання не видана)
  • «Острови на річці», роман
  • «Кожному свій незнайомець», роман
  • «Заблукла», збірка оповідок
  • «Традиція», збірка оповідок
  • «Біженці», збірка оповідок
  • «Барахкхамбха», збірка оповідок

П'єса

  • Уттар Пріядарші

Мемуари

  • Бхаванті
  • Антара
  • Шашваті
  • Шеша
  • Кавіман

Нагороди

  • премія Індійської Національної академії літератури, 1964 рік
  • премія «Джнянпітх», 1978 рік
  • премія «Золотий вінець», 1983 рік

Примітки

Джерела

  • Amaresh Datta (2006). The Encyclopaedia Of Indian Literature (Volume One (A To Devo), Volume 1. Sahitya Akademi. p. 103. ISBN 81-260-1803-8.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.