Адалет Агаоглу

Адалет Агаоглу (тур. Adalet Ağaoğlu; нар. 13 жовтня 1929(19291013)[4] 14 липня 2020) — турецька письменниця і драматург. Адалет вважається однією із головних романісток XX століття у турецькій літературі[5]. Також вона є автором есе, мемуарів та оповідань.

Адалет Агаоглу
тур. Adalet Ağaoğlu
Ім'я при народженні тур. Adalet Sümer
Народилася 13 жовтня 1929(1929-10-13)[1]
Наллиханd, Анкара, Туреччина
Померла 14 липня 2020(2020-07-14)[2] (90 років)
Стамбул, Туреччина
Поховання кладовище Джебеджі Асріd
Країна  Туреччина
Національність турки
Діяльність журналістка, авторка, письменниця, драматург
Сфера роботи радіопостановка
Alma mater School of Language and History – Geographyd
Мова творів турецька[3]
Брати, сестри Güner Sümerd
Нагороди

Гран-прі Президента Туреччини в області культури та мистецтвd (1995)

Літературна премія Орхана Кемаляd

літературна премія Седата Сімавіd

почесний доктор Університету штату Огайоd (1998)

honorary doctor of Anadolu Universityd (1998)

Erdal Öz Literature Awardd (2018)


 Адалет Агаоглу у Вікісховищі

Біографія

Адалет Сюмер (тур. Sümer) народилася 1929 року у містечку Наллихан, провінція Анкара[6]. Її батько — Хафіз Мустафа Сюмер (тур. Hafız Mustafa Sümer) — був торговцем тканинами, а її три брати — Казіп, Гюнер та Айхан — стали драматургом, актором та режисером і бізнесменом відповідно[4]. 1938 року сім'я переїхала до Анкари[4]. 1946 вона закінчила школу для дівчат[7]. Адалет вивчала французьку літературу в університеті Анкари[4].

З 1951 по 1970 роки вона працювала у TRT, тоді ж вона написала свою першу п'єсу «Любовна пісня» (тур. Aşk Şarkısı) і заснувала перший приватний театр Анкари «Meydan Sahnesi»[4]. 1953 року вона відвідала Париж, щоб повчитися драматургії і того ж року її твір «Давай напишемо п'єсу»(тур. Bir Piyes Yazalım), написаний спільно із Севім Узунгореном (тур. Sevim Uzungören), поставили в Анкарі[4].

1954 року Адалет вийшла заміж за Халіма Агаоглу (тур. Halim Ağaoğlu)[4].

1995 року вона отримала гран-прі Президента Туреччини в області культури та мистецтв за своє «сприйняття тонких і явних змін в сучасному турецькому суспільстві» і роботу під назвою «Модернізм та соціальна зміна». У 1998 році Адалет отримала звання «Почесний доктор філософії» від Анатолійського університету, а також почесне звання від університету штату Огайо[8][7].

Мешкала у Стамбулі[7].

Адалет Агаоглу померла 14 липня 2020 року в віці 90 років[9].

Творчість

Адалет почала писати поезію ще у школі, але захоплювалася також драматургією[4]. 1970 року вона перестала писати п'єси[8], а з 1973 року почалася її кар'єра романіста, перший роман — «Лягти, щоб померти» (тур. Ölmeye Yatmak)[7].

Театр та радіовистави

  • Yaşamak — 1955
  • Evcilik Oyunu — 1964
  • Sınırlarda Aşk — 1965
  • Çatıdaki Çatlak — 1965
  • Tombala — 1967
  • Çatıdaki Çatlak 1967
  • Sınırlarda Aşk-Kış-Barış 1970
  • Üç Oyun: Bir Kahramanın Ölümü, Çıkış, Kozalar 1973
  • Kendini Yazan Şarkı 1976
  • Duvar Öyküsü 1992
  • Çok Uzak-Fazla Yakın 1991

Романи

  • Ölmeye Yatmak — 1973
  • Fikrimin İnce Gülü — 1976
  • Bir Düğün Gecesi — 1979
  • Yazsonu — 1980
  • Üç Beş Kişi — 1984
  • Hayır… — 1987
  • Ruh Üşümesi — 1991
  • Romantik Bir Viyana Yazı — 1993

Див. також

Примітки

  1. Adalet Ağaoğlu: Novelist of the Kemalist eliteDaily Sabah.
  2. Son Dakika Haberi! Adalet Ağaoğlu hayatını kaybettiСі.Ен.Ен. Тюрк.
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. HAKAN ARSLANBENZER (03.01.2015). Adalet Ağaoğlu: Novelist of the Kemalist elite (англ.). dailysabah.com. Процитовано 02.05.2017.
  5. Nihat Duğancı, Adalet Ağaoğlu'nun Romanları ve Romancılığı, Çanakkale Onsekiz Mart Üniversitesi Sosyal Bilimler Enstitüsü Çanakkale, 2006. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 1 травня 2017.
  6. McGraw-Hill Encyclopedia of World Drama: An International Reference Work in 5 Volumes 2 (вид. 2). Verlag für die Deutsche Wirtschaft AG. 1984. с. 31. ISBN 978-0-07-079169-5. Процитовано 01.03.2010.
  7. Adalet Ağaoğlu (англ.). en.writersofturkey.net. Процитовано 02.05.2017.
  8. ADALET AGAOĞLU (1923) (агл.). turkishculture.org. Процитовано 02.05.2017.
  9. Son dakika... Adalet Ağaoğlu hayatını kaybetti | Video. CNN Türk (тур.). Процитовано 14 липня 2020.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.