Адам Бохнак

Адам Бохнак (пол. Adam Bochnak; 17 вересня 1899, Краків — 27 травня 1974, там само) — польський історик мистецтва і мистецтвознавець. Батько — купець Владислав Бохнак, матір — Юзефа Спиш. У 1917 році склав матуру в гімназії святої Анни у рідному місті. навчався на філософському факультеті Ягеллонського університету. Воював проти УГА наприкінці 1918 — на початку 1919 року. У 1922 році здобув науковий ступінь доктор філософії. У лютому 1945 року повернувся до Кракова. Після другої світової очолював музей Ягеллонського університету. Входив до складу редакційних комітетів видань «Polski Słownik Biograficzny» i «Słownik Starożytności Słowiańskich». Працював директором Музею Народового у Кракові. Помер у Кракові 27 травня 1974 року.

Доробок

Адам Бохнак
пол. Adam Bochnak
Народився	17 вересня 1899(1899-09-17)[1][2] Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина[1]
Помер	27 травня 1974(1974-05-27)[1][2] (74 роки) або 28 травня 1974(1974-05-28)[3] (74 роки) Краків, Краківське воєводство, Польська Народна Республіка[1]
Поховання	Раковицький цвинтар
Країна	Польща
Діяльність	мистецтвознавець
Alma mater	Ягеллонський університет
Науковий ступінь	професор
Знання мов	польська
Заклад	Ягеллонський університет
Нагороди

Автор першого аналітичного «синтетичного» твору про львівську рококову різьбу.[4]

• Giovanni Battista Falconi (1925)
• Kościół św. Stanisława w Uhercach (1925)
• Zabytki przemysłu artystycznego w kościele parafialnym w Luborzycy (1925, z J. Pagaczewskim)
• Ze studiów nad rzeźbą lwowską epoki rokoka (1931)
• Dwa naczynia z herbami Wazów w kolegiacie łowickiej (1935)
• «Opłakiwanie Chrystusa», obraz w głównym ołtarzu kościoła parafialnego w Bieczu (1935)
• Grób biskupa Maura w krypcie św. Leonarda na Wawelu (1938)
• Zarys dziejów polskiej historii sztuki (1948)
• Gobeliny Katedry wawelskiej z historią Jakuba (1952)
• Kaplica Zygmuntowska (1953)
• Historia sztuki nowożytnej (1957, 2 tomy)
• Najstarsze budowle wawelskie (1960)