Цислейтанія
Цислейтанія (нім. Cisleithanien, укр. Долитавщина, угор. Ciszlajtánia, чеськ. Předlitavsko, словац. Predlitavsko, пол. Przedlitawia, хорв. Cislajtanija, словен. Cislajtanija, рум. Cisleithania, італ. Cisleitania) — у 1867–1918 роках назва однієї із двох складових частин Австро-Угорщини. Цислейтанія охоплювала землі, безпосередньо підконтрольні австрійській імперській короні, Транслейтанія — угорській королівській короні.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Назва
Хоронім Цислейтанія походить від назви прикордонної річки Лейти (Литави).
Офіційною назвою Цислейтанії було нім. Die im Reichsrat vertretenen Königreiche und Länder — Королівства і землі, представлені в Райхсраті (Імперській раді).
Історія
До угоди 1867 року і утворення Австро-Угорщини, розділеної на Цислейтанську і Транслейтанську половини, термін «Австрія» був загальною назвою для всіх земель створеної в 1804 році Австрійської імперії. В австро-угорський період під «Австрією» мали на увазі Цислейтанську половину держави в протилежність Транслейтанській (або Угорській в ширшому сенсі).
Територіально землі австрійської корони включали не лише сучасну Австрію, але також і Словенію, Чехію, Моравію, значні області сучасних Хорватії, Польщі й України, а також деякі райони Італії (Гориція, Трієст, частину Тіроля).
У складі Австро-Угорщини цислейтанські (австрійські) землі мали окремий від угорських парламент (вищезазначений Райхсрат), уряд (очолюваний міністром-президентом) і деякі інші органи управління.
Населення
| Національність | Кількість | % від загальної кіл. насення |
|---|---|---|
| Німці | 9 950 266 | 34,8% |
| Чехи | 6 435 983 | 22,5% |
| Поляки | 4 967 984 | 17,3% |
| Рутени (Українці) | 3 518 854 | 12,3% |
| Словенці | 1 252 940 | 4,4% |
| Хорвати та Серби | 783 334 | 2,8% |
| Італійці | 768 422 | 2,7% |
| Румуни | 275 115 | 1% |
| Угорці | 10 974 | 0,03% |
| Інші | 2‰ | |
| Загалом | 28 571 934 | 100‰ |
| Джерело: Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 | ||
Адміністративно-териториальний поділ
| № | Герб | Земля | Німецька назва | Столиця | Площа в км² | Населення (1910) |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 |  | Королівство Богемія | Königreich Böhmen | Прага | 51.947 | 6.769.548 |
| 2 |  | Герцогство Буковина | Herzogtum Bukowina | Чернівці | 10.441 | 800.098 |
| 3 |  | Герцогство Каринтія | Herzogtum Kärnten | Клаґенфурт | 10.326 | 396.200 |
| 4 |  | Герцогство Крайна | Herzogtum Krain | Любляна | 9.954 | 525.995 |
| 5 |  | Королівство Далмація | Königreich Dalmatien | Задар | 12.831 | 645.666 |
| 6 | .jpg.webp){kind=small} | Королівство Галичини та Володимирії | Königreich Galizien und Lodomerien | Львів | 78.497 | 8.025.675 |
| 7 |    | Австрійське Примор'я Графство Гориця і Градишка Імперське вільне місто Трієст Маркграфство Істрія | Österreichisches Küstenland Gefürstete Grafschaft Görz und Gradisca Reichsunmittelbare Stadt Triest Markgrafschaft Istrien | Трієст Горіція Пореч | 7.969 95 2.918 4.956 | 893.797 229.510 260.721 403.566 |
| 8 |  | Князівство Нижня Австрія | Erzherzogtum Österreich unter der Enns | Відень | 19.825 | 3.513.814 |
| 9 |  | Маркграфство Моравія | Markgrafschaft Mähren | Брно | 22.222 | 2.622.271 |
| 10 |  | Герцогство Зальцбург | Herzogtum Salzburg | Зальцбург | 7.153 | 214.737 |
| 11 |  | Князівство Верхньої і Нижньої Сілезії | Herzogtum Ober- und Niederschlesien, Herzogtum Schlesien | Опава | 5.147 | 756.949 |
| 12 |  | Герцогство Штирія | Herzogtum Steiermark | Грац | 22.425 | 1.444.157 |
| 13 |  | Графство Тіроль | Gefürstete Grafschaft Tirol | Інсбрук | 26.683 | 946.613 |
| 14 |  | Князівство Верхня Австрія | Erzherzogtum Österreich ob der Enns | Лінц | 11.982 | 853.006 |
| 15 |  | Область Форарльберґ | Das Land Vorarlberg | Брегенц | 2.602 | 145.408 |
Цислейтанія (Австрійська імперія): 1. Богемія, 2. Буковина, 3. Каринтія, 4. Крайна, 5. Далмація, 6. Галичина, 7. Примор'я, 8. Нижня Австрія, 9. Моравія, 10. Зальцбург, 11. Сілезія, 12. Штирія, 13. Тіроль, 14. Верхня Австрія, 15. Форарльберг;
Транслейтанія (Угорське королівство): 16. Угорщина, 17. Хорватія і Славонія;
Австро-Угорський кондомініум: 18. Боснія і Герцеговина
Посилання
- Austro-Hungarian Monarchy. The Columbia Encyclopedia. Процитовано 23 квітня 2008.