Адам Оссолінський
А́дам Юрій Оссолінський[1][2] (також Єжи Адам Оссолінський; пол. Jerzy Adam Ossoliński; бл. 1618 — 1651) — військовик та урядник Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Оссолінських гербу Сокира (Топор).
| Єжи Адам Оссолінський | |
|---|---|
| Jerzy Adam Ossoliński | |
| Псевдо | Єжи Оссолінський |
| Народився | бл. 1618 |
| Помер |
1651 ·загинув у битві |
| Країна | Річ ПосполитаКорона Королівства Польського |
| Національність | поляк |
| Діяльність | військовик, урядник |
| Суспільний стан | шляхтич |
| Посада | люблінський і стенжицький староста |
| Рід | Оссолінські |
| Батько | Максиміліан Оссолінський |
| Мати | Гелена з Казановських |
| Родичі | Єжи Оссолінський (стрийко), Геронім Оссолінський (брат) |
 Герб варіант гербу Топор | |
Біографія
Єжи Адам Оссолінський — небіж коронного канцлера Єжи Оссолінського.
Народився близько 1618 року. Його батьком був Максиміліан Оссолінський (пол. Maksymilian Ossoliński, 1588—1655), надвірний коронний підскарбій, староста бецький та мальборкський, який у 1652 році став спадкоємцем частини маєтностей свого брата Єжи, який помер у 1650 році. Матір — Гелена з Казановських (пом. до 1636 року) дочка Зигмунта Казановського, підкоморія великого коронного[3], була першою дружиною Мксиміліана. Єжи Адам був четвертим сином батька (старший брат Геронім (пол. Hieronim Ossoliński) народився у 1616 році[4]).
За Каспером Несецьким Адам замолоду брав участь у військових кампаніях за кордоном. З 1650 року займав посаду люблінського[4] і стенжицького старости[5].
Загинув 1651 року в битві з козаками під Берестечком.
Примітки
- Ossoliński J. M. Wiadomości Historyczno-krytyczne do Dziejów Literatury Polskiey. — Lwów, 1852. — S. 337; Sucheni-Grabowska A., Żaryn M. Między monarchą a demokracją: studia z dziejów Polski XV—XVIII wieku. — S. 285; Nagielski M. Relacje wojenne z pierwszych lat walk polsko-kozackich powstania Bohdana Chmielnickiego okresu «Ogniem i mieczem» (1648—1651). — 1999; Estreicher K. Bibliografia Polska: 140,000 druków. Chronologiczne zestawienie… — S. 207.
- Genealogia: studia i materiały historyczne. — 2003; Kłaczewski W., Urban W., Gąsiorowski A. Urzędnicy województwa lubelskiego XVI—XVIII wieku: spisy. — 1991; Jop R. Środowisko urzędnicze kancelarii grodzkich w Chełmie, Lublinie… — 2003. — S. 101; Ujma M. Sejmik lubelski, 1572—1696. — 2003. — S. 272; Kalwat W. Beresteczko 28 VI30 VII 1651 — pogrom Kozaków // Muzeum Pałacu Króla Jana III w Wilanowie; Bibliografia Estreichera / Bibliografia Staropolska.
- Zygmunt Kazanowski z Kazanowa h. Grzymała (ID: 9.596.59). (пол.)
- Długosz J. Ossoliński Maksymilian h. Topór (1588—1655)… — S. 424.
- Sucheni-Grabowska, Anna; Żaryn, Małgorzata (1994). Między monarchą a demokracją: studia z dziejów polski XV-XVIII wieku. Wydawn. Sejmowe. Процитовано 29 травня 2021. (пол.)
Джерела
- Długosz J. Ossoliński Maksymilian h. Topór (1588—1655) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV. — S. 423—424. (пол.)
- Jerzy Ossoliński h. Topór (1595—1650) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/2, XXIV/3, zeszyt 101—102. — S. 393—410. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 820 s. — S. 496. (пол.)
Посилання
- Jerzy Ossoliński. (пол.)
- Jerzy Ossoliński z Klimuntowa h. Topór (ID: dw.14692). (пол.)
- Maksymilian Ossoliński z Klimuntowa h. Topór (ID: 6.276.66). (пол.)