Мальборк

Ма́льборк (лат. Mariaeburgum, Mariae castrum, Marianopolis, пол. Malbork, нім. Marienburg) — місто у Поморському воєводстві Польщі (на землях Західної Пруссії). Населення сягає 40 тисяч мешканців. Розташоване місто за 40 км на південь від Балтійського моря.

Мальборк
Malbork
Герб Прапор
Сучасний Мальборк
Сучасний Мальборк
Основні дані
54°02′ пн. ш. 19°02′ сх. д.
Країна  Польща
Регіон Поморське воєводство
Столиця для Мальборкське воєводство (воєводство Королівства Польського)
Засновано 13 століття
Магдебурзьке право 1286
Площа 17,16 км²
Населення 39387 (2011)[1]
· густота 2225 (2008[2]) осіб/км²
Висота НРМ 6-30  м
Водойма Вісла
Міста-побратими Нордгорн, Сельвесборг, Тракай (1997)[3]
Телефонний код (48) 55
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів GMB
GeoNames 7531264, 3092472
Поштові індекси 82-200 до 82-210
Міська влада
Вебсайт malbork.pl
Мапа


 Мальборк у Вікісховищі

Біля Мальборка, за 4 км на північ, розташоване містечко Вєльбар, у якому було знайдено старовинне кладовище з 3000 могилами вельбарської культури шведських готів.

Донині збереглась велична фортеця Тевтонських лицарів Марієнбургу Мальборкський замок, 1997 року занесений до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Історія

На місці знаходження Мальборка знайдено залишки поселень, що відносяться до кам'яної доби, поблизу також знайдено римські реліквії. У дванадцятому і на початку тринадцятого століть Помезанія (історична область Пруссії), на території якої знаходиться Мальборк, була досить густо заселеною як на ті часи.

Палац Великих магістрів Тевтонського ордену

Частина території Помезанії була завойована поморськими князями. При них на правому, високому березі річки Ногат було збудоване оборонне укріплення Зантир з передмістям. У результаті політики Самбора, одного з двох братів сильного князя Святополка, Зантир був переданий у 1250 році Тевтонському ордену. Близько 1274 лицарі Ордену почали зводити укріплений замок у нижній течії Ногата, частково з матеріалів, отриманих від знесення старих будівель монастиря міста в Зантирі. Збудований замок і навколишнє поселення стали називати «Марієнбург», тобто місто Марії, покровительки Ордену. У 1280 році замок був переданий монастирю ордена з Зантири.

Поруч із замком виникло місто, що у 1286 році отримало Кульмське право.

Південніше замку, на плато, що підносилося над річкою, були виділені земельні наділи для поселенців. Будівлі зводилися вздовж однієї вулиці, яка посередині розширювалася, створюючи тим самим ринок (розмірами 30 м в ширину і 300 м в довжину). Паралельно до ринку проходили дві вулиці: із західної сторони — Schuhgasse, яка вела до Шевських воріт, відомих ще з часів шведської облоги, та зі східної — Kratzhammer і Neustadt (відомі після 1380).

У північно-західній частині міста була розташована парафія Святого Іоанна. Іншою важливою спорудою була ратуша, справжня перлина муніципальної готичної архітектури. Перша згадка про мальборкську ратушу у 1365 році звучала так: «auff dem Rathuze von der Stadt».[4]

Спочатку місто було оточене дуже високими стінами із в'їзними вежами: Маріяцька, яка Штумська, Гончарська (звана також Святого Духа або Ельблонгська) і Шевська. Зі сторони річки місто захищав укріплений вал. У роки 1352 -1383 оборонні стіни міста було підвищено, до східних мурів було добудовано сім трикутних в плані веж, відкритих зі сторони міста.[4].

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 18979 3748 13395 1836
Жінки 20408 3498 12296 4614
Разом 39387 7246 25691 6450

Уродженці

Примітки

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. .
  3. http://www.trakai.lt/index.php?813797980
  4. Chodyński, Antoni Romuald (1982). Malbork. Warszawa: Arkady. с. 6-19. ISBN 83-213-3040-1.
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.