Адаптація законодавства

Згідно досліджень С. В. Грищака, можна виділити такі форми адаптації законодавства:

1. апроксимація (лат. approximare — «наближення»)

   процес прийняття, внесення змін чи скасування правових норм з метою наближення положень національного законодавства до положень актів законодавства іншої держави, групи держав або міжнародної спільноти загалом.

2. імплементація (лат. impleo — «наповнення», «виконання»)

   правотворча діяльність держави з метою реалізації прийнятих відповідно до міжнародного права зобов'язань.

3. транспозиція (лат. trānspositiō — «перекладання»)

   процес прийняття, внесення змін чи скасування правових норм з метою досягнення ідентичності з відповідними донорськими актами. Транспозиція може означати копіювання тексту законодавчого документа дослівно в національне законодавство або пряме посилання на міжнародний акт у національному законодавстві.

4. координація (лат. coordinatio — взаємне впорядкування)

   процес узгодження тієї частини національного законодавства та практики його застосування, по якій наближення або транспозиція є неможливими або непотрібними.

Іншими видами правової інтеграції Грищак називає уніфікацію та гармонізацію[1].

Як сказано в Загальнодержавній програмі адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу[2], адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу — це процес приведення законів України та інших нормативно-правових актів у відповідність з acquis communautaire.

Метою адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу є досягнення відповідності правової системи України acquis communautaire з урахуванням критеріїв, що висуваються Європейським Союзом до держав, які мають намір вступити до нього.

• Acquis communautaire
• Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу
• Європейська інтеграція України
• Правотворчість
• Законодавство ЄС про компанії

• Задорожній О. В. Адаптація // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760 с. ISBN 966-316-039-X
• Адаптація законодавства // Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. / О. В. Петришин (відп. ред.) та ін.. — 2017. — Т. 3 : Загальна теорія права. — С. 8. — ISBN 978-966-937-233-8.
• Грищак С. В. «Теоретичні основи адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.» Форум права 4 (2012): 273—277.
• Яковюк І. «Адаптація і гармонізація законодавства в умовах інтеграції: проблема співвідношення.» Вісник академії правових наук України 4 (2012): 29-42.
• Яковюк І. В. «Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу: проблеми теорії і практики.» (2012).
• Телічко О. А. «Процес адаптації трудового законодавства України в сфері охорони праці до європейських стандартів.» Юридична наука і практика 1 (2011): 24-30.
• Середа Т. М. «Проблеми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.» Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ 1 (3) (2012): 50-56.
• Рудой Катерина Миколаївна, and Е. Н. Рудой. «Адаптація адміністративного законодавства України у сфері охорони особистих прав громадян до норм Європейського Союзу.» (2004).
• Муравйов Віктор, and Наталія Мушак. «Гармонізація законодавства України з правом Європейського Союзу в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.» Віче 8 (2013): 12-18.
• Петров Роман. «Сближение законодательства как элемент секторального сотрудничества между Европейским Союзом и Швейцарией: уроки для Украины.» (2011).
• Haverland, Markus. «National adaptation to European integration: The importance of institutional veto points.» Journal of public policy 20.1 (2000): 83-103.
• Knill, Christoph, and Andrea Lenschow. «Coping with Europe: the impact of British and German administrations on the implementation of EU environmental policy.» Journal of European Public Policy 5.4 (1998): 595—614.
• Mbaye, Heather AD. «Why national states comply with supranational law: Explaining implementation infringements in the European Union, 1972—1993.» European Union Politics 2.3 (2001): 259—281.
• Duina, Francesco. «Explaining legal implementation in the European Union.» International Journal of the Sociology of law 25.2 (1997): 155—179.
• Falkner, Gerda, et al. Complying with Europe: EU harmonisation and soft law in the member states. Cambridge University Press, 2005.
• Windhoff-Héritier, Adrienne, Dieter Kerwer, and Christoph Knill. Differential Europe: the European Union impact on national policymaking. Rowman & Littlefield, 2001.
• Lux, Michael. Guide to community customs legislation. Bruylant, 2002.
• Mader, Luzius. «Evaluating the effects: A contribution to the quality of legislation.» Statute Law Review 22.2 (2001): 119—131.

• Адаптація законодавства // Велика українська енциклопедія : у 30 т. / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — 2016. — Т. 1 : А — Акц. — 592 с. — ISBN 978-617-7238-39-2.
• Національна рада з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського союзу // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.