Адміністративне право України

Предметом галузі адміністративного права України є система суспільних відносин між публічною адміністрацією та об'єктами публічного управління, які виникають у сфері владно-розпорядчої діяльності, наданні адміністративних сервісних послуг з метою публічного забезпечення прав і свобод людини

Адміністративно-правова норма —це встановлене, санкціоноване або ратифіковане державою, формально визначене, юридично обов'язкове, охоронюване засобами державного примусу правило поведінки учасників адміністративно-правових відносин з метою забезпечення публічних прав та свобод людини і громадянина, нормального функціонування громадянського суспільства та держави. Адміністративно-правові відносини — це форма соціальної взаємодії публічної адміністрації та об'єктів публічного управління, що виникає на підставі адміністративно-правових норм, з метою забезпечення прав та свобод людини і громадянина, нормального функціонування громадянського суспільства і держави, учасники якої мають суб'єктивні права і несуть юридичні обов'язки. Адміністративно-правові відносини мають структуру, яка характеризується взаємопов'язаністю всіх її складових компонентів. До них відносять суб'єкти правовідносин, об'єкти, юридичні факти та зміст правовідносин.

Принципи адміністративного права — це основні вихідні, об'єктивно зумовлені засади, на яких будується діяльність суб'єктів адміністративного права, забезпечуються права та свободи людини і громадянина, нормальне функціонування громадянського суспільства та держави.[5]

Адміністративно-правове регулювання — це цілеспрямований вплив норм адміністративного права на суспільні відносини з метою забезпечення за допомогою адміністративно-правових заходів прав свобод і публічних законних інтересів фізичних і юридичних осіб, нормального функціонування громадянського суспільства та держави. Механізм адміністративно-правового регулювання — це засоби функціонування єдиної системи адміністративно-правового регулювання з метою забезпечення прав, свобод і публічних законних інтересів фізичних та юридичних осіб, функціонування громадянського суспільства і держави.[6]

Джерело адміністративного права — це спосіб зовнішнього оформлення адміністративно-правових норм, який засвідчує їхню державну загальнообов'язковість.[7]

Суб'єкти адміністративного права — це конкретні фізичні та юридичні особи, які мають права та обов'язки у сфері публічного управління.[8]

Публічна служба — це діяльність на державних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (стаття 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Форма адміністративного права — це зовнішнє вираження однорідних за своїм характером і правовою природою груп адміністративних дій публічної адміністрації, здійснене у рамках режиму законності та компетенції для досягнення адміністративно-правової мети — публічного забезпечення прав і свобод людини і громадянина, нормального функціонування громадянського суспільства та держави.[9]

Під методами адміністративного права розуміють прийоми та способи цілеспрямованого впливу на поведінку учасників адміністративно-правових відносин. Основними методами адміністративного права є дозволи, переконання і примус.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення — це низка послідовних дій уповноважених органів (посадових осіб), а у деяких випадках і інших суб'єктів, які згідно з нормами адміністративного законодавства здійснюють заходи, спрямовані на притягнення правопорушників до відповідальності і забезпечення виконання винесеної постанови.

Адміністративно-правовий захист прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб — це правозастосовна та правоохоронна владна діяльність публічної адміністрації щодо вирішення індивідуальних справ з метою присікання та відновлення порушень прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, відшкодування збитків потерпілим і притягнення винних до адміністративної відповідальності, або/та створення умов для притягнення їх до іншого виду юридичної відповідальності.[10]

доктор юридичних наук, професор Авер'янов Вадим Борисович[11]

доктор юридичних наук, професор Андрійко Ольга Федорівна

доктор юридичних наук, професор Бандурка Олександр Маркович

доктор юридичних наук, професор Бевзенко Володимир Михайлович

доктор юридичних наук, професор Васильєв Анатолій Семенович

доктор юридичних наук, професор Галунько Валентин Васильович

доктор юридичних наук, професор Голосніченко Іван Пантелійович

доктор юридичних наук, професор Додін Євген Васильович

доктор юридичних наук, професор Калюжний Ростислав Андрійович

доктор юридичних наук, професор Кіндюк Борис Володимирович[12]

доктор юридичних наук, професор Коломоєць Тетяна Олександрівна

доктор юридичних наук, професор Колпаков Валерій Костянтинович

доктор юридичних наук, професор Кузьменко Оксана Володимирівна[13]

доктор юридичних наук, професор Курило Володимир Іванович

доктор юридичних наук, професор Комзюк Анатолій Трохимович

доктор юридичних наук, професор Мельник Роман Сергійович[14]

доктор юридичних наук, професор Пєтков Валерій Петрович

доктор юридичних наук, професор Пєтков Сергій Валерійович[15]

доктор юридичних наук, професор Стеценко Семен Григорович

доктор юридичних наук, професор Шкарупа Віктор Костянтинович

Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України[16]

Інститут законодавства Верховної Ради України[17]

Інститут публічного права[18]

Національний університет біоресурсів і природокористування України

1. Авер'янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні / В. Б. Авер'янов ; НАН Укр. : Ін-т держави ім. Корецького. — К. : ІнЮре, 1997. — 48 с.
2. Административное право Украины: учебное пособие / под ред. Ю. П. Битяк, В. В. Зуй. — Х., 1999. — 224 с.
3. Адміністративне право України: підручник для юридичних вузів і фак. / Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький, В. М. Гаращук та ін . ; за ред. Ю. П. Битяка. — X., 2000. — 520 с.
4. Административное право зарубежных стран: учебное пособие. — М. : Спарк, 1996. — 226 с.
5. Андрійко О. Ф. Державний контроль у сфері виконавчої влади / О. Ф. Андрійко. — К., 1999. — 45 с.
6. Бандурка О. М. Адміністративний процес: підручник для вищих навч. закл. / О. М. Бандурка, М. М. Тищенко. — К., 2002. — 288 с.
7. Битяк Ю. П. Адміністративне право України: конспект лекцій / Ю. П. Битяк, В. В. Зуй. — X., 1996. — 160 с.
8. Ващенко С. В. Адміністративна відповідальність: навч. посібник / С. В. Ващенко, В. Г. Поліщук. — Запоріжжя, 2001. — 142 с.
9. Ващенко С. В. Провадження по виконанню постанов про накладення адміністративних стягнень: навч. посібник / С. В. Ващенко, В. Г. Поліщук. — Запоріжжя, 2000. — 72 с.
10. Волинка К. Г. Теорія держави і права: навч. посібник / К. Г. Волинка. — К., 2003. — 240 с.
11. Голосніченко І. П. Адміністративне право України (основні категорії і поняття) / І. П. Голосніченко. — К., 1998. — 98 с .
12. Гончарук С. Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України: навч. посібник / С. Т. Гончарук. — К., 1996. — 67 с.
13. Гончарук С. Т. Суб'єкти адміністративного права України: навч. посібник / С. Т. Гончарук. — К., 1998. — 112 с.
14. Державне управління: теорія і практика / за заг. ред. В. Б. Авер'янова. — К., 1998. — 432 с.
15. Ківалов С. В. Адміністративне право України: навчально-методичний посібник / С. В. Ківалов, Л. Р. Біла. — Одеса: Юридична література, 2002. — 312 с.
16. Кисіль С. П. Центральні органи виконавчої влади України: стан і розвиток: наукове видання / С. П. Кисіль. — К., 1999. — 80 с.
17. Коваль Л. Адміністративне право України / Л.Коваль. — К., 1994. — 208 с.
18. Колпаков В. К. Адміністративне право України / В. К. Колпаков. — К., 1999. — 736 с.
19. Кампо В. М. Становлення нового адміністративного права України: науково-популярний нарис / В. М. Кампо, Н. Р. Нижник, Б. П. Шльоер; за заг. ред. В. М. Кампо. — К., 2000. — 60 с.
20. Комзюк А. Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації: монографія / А. Т. Комзюк. — X., 2002. — 336 с.
21. Коломоєць Т. О. Методичний посібник з курсу «Адміністративне право України» для студентів юридичного факультету / Т. О. Коломоєць. — Запоріжжя: ЗДУ, 2001. — 207 с.
22. Котюк І. І. Основи публічного права України / І. І. Котюк. — К. : Логос, 1998. — 160 с.
23. Курило В.І. Адміністративні правовідносини у сільському господарстві України: Автореф.дис.докт.юрид.наук, Ірпінь, 2008.
24. Овсянко Д. М. Административное право: учебное пособие / Д. М. Овсянко. — М., 2001. — 468 с.
25. Плішкін В. М. Теорія управління органами внутрішніх справ: підручник / В. М. Плішкін. — К., 1999. — 702 с.
26. Пєтков С.В. Римське право як основа для побудови сучасної ефективної публічно-правової моделі відносин між владою та громадянином: питання юридичної деліктології // Форум права № 11/1. – С. 756-770.
27. Старилов Ю. Н. Курс административного права: в 3 т./ Ю. Н. Старилов. — М., 2002. — Т. 1 : История. Наука. Предмет. Нормы. Субъекты. — 728 с.
28. Теоретичні засади вирішення проблеми державного управління в Україні: наукова доповідь / за заг. ред. Ю. С. Шемшученко Ю. С., В. Б. Авер'янова. — К., 1995. — 23 с.
29. Тихомиров Ю. А. Курс административного права и процесса / Ю. А. Тихомиров. — М., 1998. — 798 с.
30. Толковый словарь по управлению. — М. : Алане, 1994. — 252 с.
31. Цветков В. В. Державне управління: основні фактори ефективності (політико-правовий аналіз) / В. В. Цветков. — X. : Право, 1996. — 376 с.
32. Энциклопедический словарь / под ред. Б. В. Введенского. — М., 1954. — С. 380.

• Адміністративне право // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.