Адміністративно-командна система

Адміністрат́ивно-кома́ндна систе́ма (АКС) — спосіб економічної організації суспільства, за якого усі питання вирішують державні органи.

Головні ознаки АКС: державна власність на ресурси, бюрократизація та монополізація економіки, адміністративне ціноутворення, зрівняльний розподіл життєвих благ, панування номенклатури.

Л. Гітельман[1] вказує на такі риси адміністративно-командної системи[2]:

  • шанування влади, прагнення підкорятися, формальна старанність;
  • відсутність ініціативи, установка «не висуватися»;
  • небажання йти на ризик;
  • прагнення бути як всі, амбіції — негативна характеристика особистості;
  • прагнення до справедливого розподілу благ (див: зрівняйлівка, егалітаризм);
  • орієнтація не на результат, а на думку оточення;
  • заздрість («зазирання у чужу кишеню»);
  • ілюзія можливості швидкого збагачення (див: нувориш).

Формування технологічного укладу, передової, як голосили її ідеологи, «країни переможеного соціалізму» відбувалося на сировинних (гірхем, металюргія, потім — 50-ті — машинобудування) галузях. Відставання у електроніці, згодом, — перехід на технологію реверс-інжинірингу вело до відставання в машинобудуванні, зв'язку, обчислювальній техніці, ЗМІ[3].

Див. також

етапи ек. циклу, суголосні АКС
  • перерозподіл доходів від села до промисловості
  • технологічна відсталість, life cycle
  • шокова терапія
між- та повоєнні державні режими (моделі правління) за втручання держави (етатизм)

Література

Посилання

Примітки

  1. Гительман Л.Д. Преобразующий менеджмент. Лидерам реорганизации и консультантам по управлению: Учеб. пособие. — М.: Дело, 1999. — 496 с.
  2. Види менеджменту і поєднання організаційно-управлінських культур
  3. Российская электроника на исторических качелях


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.