Адольф Франк (хімік)

А́дольф Франк (нім. Adolf Frank; 20 січня 1834, Клетце, Саксонія-Ангальт — 30 травня 1916, Берлін) — німецький вчений-хімік, винахідник, підприємець, фундатор калійної промисловості Німеччини.

Адольф Франк
нім. Adolf Frank
Народився 29 січня 1834(1834-01-29)[1]
Клетце
Помер 30 травня 1916(1916-05-30)[1][2][3] (82 роки)
Шарлоттенбург, Німецька імперія
Країна  Німеччина
Діяльність хімік, інженер, фармацевт
Галузь хімія
Ступінь доктор хімічних наук
Нагороди Медаль Джона Скотта (1893)
Медаль Лібіха (1907)
 Адольф Франк у Вікісховищі

Біографічні дані

Син єврейського купця. Після отримання середньої освіти, вирішив стати фармацевтом і вступив до Берлінського університету (1855—1857). Після закінчення університету успішно склав іспит на фармацевта 1-го класу. У 1862 році отримав докторський ступінь в галузі хімії в університеті Геттінгена (тема дисертації стосувалась технологій виробництва цукору).

До цього, у 1858 році, працюючи на заводі з переробки цукрового буряка у Штасфурті, він отримав свій перший патент, на спосіб очищення бурякового соку за допомогою глини.

Основні дослідження проводив в області отримання та використання поташу як штучних добрив.

Після 1860 року поблизу Штасфурта й Леопольдшаля (тепер район Штрасфурта) заснував перше у Німеччині калійне підприємство, ставши піонером німецької калійної індустрії.

У 1861 році отримав патент на штучні добрива на базі хлориду калію. Крім цього, винайшов метод отримання брому з соляних шахт Штасфурта.

У співробітництві з професором Нікодемом Каро у 1895 розробив ціанамідний метод фіксації азоту шляхом спікання карбіду кальцію з карбоном в атмосфері азоту (реакція Франка-Каро)[4] і запропонував конструкцію печей для виробництва ціанаміду кальцію (печі Франка-Каро)[5]. Розроблений метод став основою для виробництва азотних добрив[6].

Разом з Каро заснував компанію «Cyanidgesellschaft mbH» з виробництва ціанаміду та на його основі азотно-калійних добрив. Розробки і продукція підприємства Каро-Франка сприяли виробництву бойових газів, що використовувались німецькими військами під час Першої світової війни. Після закінчення війни їхнє підприємство перетворилось у крупне баварське хімічне підприємство «Bayerische Stickstoffwerke AG».

Нагороди

У 1893 був Адольф Франк був нагороджений медаллю Джона Скотта[7][8]. У 1907 нагороджений медаллю Лібіха[9] від Товариства німецьких хіміків.

Примітки
  1. SNAC — 2010.
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. Proleksis enciklopedija — 2009.
  4. CaC2 + N2 → CaCN2 + C
  5. Patent DE 88363, «Frank-Caro-Verfahren», angemeldet 31. März 1895. (Anm.: entgegen der Patentbeschreibung wird der Stickstoff nicht als Cyanid gebunden.). — Patent DE 108971, angemeldet 16. Juni 1898.
  6. Patent DE 152260, angemeldet 1. Mai 1901 für die «Cyanid-Gesellschaft mbH in Berlin».
  7. The John Scott award, Philadelphia, PA. Award Recipients 1891—1900
  8. Adolph Frank на сайті Інститут Франкліна
  9. GDCh-Preise // Gesellschaft Deutscher Chemiker (нім.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.