Адольф Штерн

Адольф Штерн (нім. Adolf Stern, ім'я дане при народженні — Фрідріх Адольф Ернст, нім. Friedrich Adolf Ernst; 14 червня 1835, Лейпциг — 15 квітня 1907, Дрезден) — німецький письменник, поет, історик німецької літератури і педагог.

Адольф Штерн
нім. Adolf Stern
Ім'я при народженні нім. Friedrich Adolf Ernst
Народився 14 червня 1835(1835-06-14)[1][2][3]
Лейпциг, Королівство Саксонія, Німецький союз
Помер 15 квітня 1907(1907-04-15)[1][2][3] (71 рік)
Дрезден, Німецький рейх
Країна  Німеччина
Діяльність поет, історик літератури, історик, автор, викладач університету, письменник
Alma mater Єнський університет і Школа Святого Томи (Лейпциг)
Мова творів німецька
У шлюбі з Margarethe Sternd
 Адольф Штерн у Вікісховищі
 Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

Адольф Штерн народився 14 червня 1835 в місті Лейпцигу[4]. Через фінансові проблеми в родині, він був змушений залишити школу до її закінчення, однак завдяки старанній самоосвіті йому вдалося заповнити прогалини в освіті. З 1852 року Штерн слухав лекції з історії, порівняльної лінгвістики, літератури та історії мистецтв в університетах рідного міста і Єни[5].

1868 року Штерн був призначений професором історії німецької літератури в Дрезденському політехнікумі (нині Дрезденський технічний університет), де викладав до самої смерті[6][7].

Штерн перебував під впливом літературно-політичного руху «Молода Німеччина», a також реалістів Отто Людвіга і Христіана Фрідріха Геббеля. Разом з Еріхом Шмідтом Штерн належав до найбільш відомих істориків німецької літератури[6].

Його «Історію літератури» в 7 томах відносили свого часу до найкращих творів в цій царині; він написав близько десяти історій літератури (за сторіччями або країнами, але найбільше про новітню літературу); видав з примітками і цінними статтями твори Гауффе, Гердера, Кернера, О. Людвіга, Вільмара, Корнеліуса та деяких інших німецьких літераторів[6][8].

Штерн писав також вірші, зокрема його збірка «Gedichte» кілька разів перевидавалася; популярністю користувалися також і його новели (3-тє вид., 1909)[6][9].

Після ранньої смерті першої дружини Мальвіни в 1877 році, 1881 року Штерн одружився вдруге з Маргаритою Герр (Herr; 1857-1899), яка була відомою піаністкою і музичним педагогом, ученицею Ференца Ліста[6] і Клари Шуман.

Адольф Штерн помер 15 квітня 1907 року в місті Дрездені.

Бібліографія

Вибрані праці Адольфа Штерна
  • «Sangkönig Hiarne» (1853);
  • «Gedichte» (1855—1880);
  • «Poetische Erzählungen» (1855);
  • «Zwei Frauenbilder» (1856);
  • «Jerusalem» (1858);
  • «Die Puritanerin» (1859);
  • «Bruwer und Rubens» (1861);
  • «Bis zum Abgrund» (1861);
  • «Die neuen Rolandsknappen» (1862);
  • «Am Königssee» (1863);
  • «Historische Novellen» (1866);
  • «Das Fräulein von Augsburg» (1868);
  • «Johannes Gutenberg» (1872);
  • «Neue Novellen» (1875);
  • «Wanderbuch» (1877);
  • «Bilder und Skizzen» (1878);
  • «Auf fremder Erde» (1879);
  • «Aus dunklen Tagen» (1879);
  • «Violanda Robustella» (1880);
  • «Die letzten Humanisten» (1881);
  • «Ohne Ideale» (1882);
  • «Hagbarth u. Signe» (1882);
  • «Drei venezianische Novellen» (1886);
  • «Camoens» (1886);
  • «Die Wiedergefundene» (1891);
  • «Die Ausgestossenen» (1896);
  • «Wolfgangs Römerfahrt» (1896).

Історико-літературні праці
  • «Pantheon deutscher Dichter» (1856);
  • «Vier Titularkönige im XVIII Jahrh.» (1860);
  • «Volksbibliothek der Litteratur des XVIII Jahrh.» (1866);
  • «Fünfzig Jahre deutscher Dichtung» (1871);
  • «Fünfzig Jahre deutscher Prosa» (1872);
  • «Aus dem XVIII Jahrhundert» (1874);
  • «Katechismus der allgemeinen Litteraturgeschichte» (1874);
  • «Der Untergang des altenglischen Theaters» (1876);
  • «Zur Litteratur der Gegenwart» (1880);
  • «Lexikon der deutschen Nationallitteratur» (1882);
  • «Geschichte der neueren Litteratur» (1883—1885);
  • «Hermann Hettner» (1885);
  • «Die deutsche Nationallitteratur von Goethes Tode bis zur Gegenwart» (1886);
  • «Geschichte der Weltlitteratur» (1887; русский перевод, СПб., 1880);
  • «Die Musik in der deutschen Dichtung» (1888);
  • «Otto Ludwig, ein Dichterleben» (1891);
  • «Beiträge zur Litteraturgeschichte des XVII ur XVIII Jahrh.» (1892);
  • «Studien zur Litterat u. der Gegenwart» (1895)[10].

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #110700805 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. International Music Score Library Project — 2006.
  4. Brockhaus, Konvers.-Lex.
  5. Бартельс А. Adolf Stern. Der Dichter und Literaturhistoriker; zu seinem 70. Geburtstage. Koch, Dresden 1905.
  6. Штерн, Адольф // «Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона». — 1908—1913. (рос.)
  7. New International Encyclopedia.
  8. Meyer, Konvers.-Lex.
  9. Theobald Bieder. Adolf Stern und seine Beziehungen zu Friedrich Hebbel. Behr Verlag, Leipzig 1936.
  10. Штерн, Адольф // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.