Адріан ван Роєн

Адріан ван Роєн
Adriaan van Royen
Адріан ван Роєн бл. 1765 року. Портрет роботи А. ван Халена
Адріан ван Роєн бл. 1765 року. Портрет роботи А. ван Халена
Народився 11 листопада 1704(1704-11-11)
Лейден
Помер 28 лютого 1779(1779-02-28) (74 роки)
Лейден
Країна  Нідерланди
Національність голландець
Діяльність ботанік, лікар, викладач університету
Alma mater Лейденський університет
Галузь ботаніка
Заклад Лейденський університет
Посада директор Лейденського ботанічного саду
Звання професор
Ступінь доктор медицини
Науковий керівник Герман Бургаве
Аспіранти, докторанти Petrus Camperd[1] і Ніколаус Йозеф фон Жакен[2]
Членство Лондонське королівське товариство
Родичі Давід ван Роєн

Адріан ван Роєн (нід. Adriaan van Royen; 11 листопада 1704 — 28 лютого 1779) — нідерландський ботанік, викладач Лейденського університету, директор Лейденського ботанічного саду (1730–1754). Співпрацював із Карлом Ліннеєм[4].

Біографія

Адріан ван Роєн народився 11 листопада 1704 (в інших джерелах — 11 вересня, 17 листопада або 1705 рік) в Лейдені. Навчався в Лейденському університеті, де його вчителем був Герман Бургаве. 1729 року отримав ступінь доктора медицини, захистивши дисертацію на тему «Dissertatio botanico-medica de anatome et œconomia plantarum». Одразу після закінчення навчання почав викладати ботаніку в тому ж університеті, за рік став директором Лейденського ботанічного саду. У 1728 році був обраний членом Лондонського Королівського Товариства[5]. У 1732 році його призначили професором ботаніки, на цій посаді Адріан ван Роєн перебував до 1754 року, коли його замінив небіж Давід ван Роєн (останній одночасно очолив і ботанічний сад). Пізніше, 1755 року, Адріана ван Роєна призначили професором медицини, цю посаду він очолював до 1775 року. У 1742, 1758 та 1770 роках обирався на посади ректора Лейденського університету.

На посаді директора Лейденського ботанічного саду втричі збільшив територію саду, з 2230 м² до 7165 м², збудував у 1740–1744 роках Головну оранжерею. Тоді ж, 1736 року в ботанічному саду було висаджено хурму (лат. Diospyros lotus), яка збереглася і по сьогодні.

Під час перебування в Лейдені Карла Ліннея (1735–1738 роки) Роєн брав участь у створенні описів деяких родів рослин для книг «Genera plantarum» і «Corollarium generum plantarum». У 1740 році Роєн видав книгу «Florae leydensis prodromus» у 8-ми частинах, яка була однією з перших, що наслідували біномінальну номенклатуру Ліннея. В цій книзі описано більш, ніж 3 000 видів рослин, включаючи і декілька тропічних орхідей.

Адріан ван Роєн помер 28 лютого 1779 року.

Наукова спадщина

Ван Роєн найбільш відомий своєю книгою про флори Південно-Східної Азії. Він товаришував з Джорджем Кліффордом III, заможним купцем і одним з директорів Голландської Ост-Індійської компанії, який цікавився рослинами і привозив Роєну зразки субтропічних і тропічних рослин.

Також Адріан ван Роєн створив великий гербарій, який наразі зберігається у центрі біорізноманіття «Натураліс».

Наукові праці
  • «De anatome & oeconomia plantarum» (1728)
  • «Florae leydensis prodromus» (1740)

Рослини, названі на честь Роєна
  • Royena L. (= Diospyros sect. Royena (L.))
  • Melastoma royenii

Примітки
  1. Математична генеалогія — 1997.
  2. Математична генеалогія — 1997.
  3. IPNI.  Royen.
  4. Sandermann Olsen, Sven-Erik, (1997): Bibliographia Discipuli Linnæi, Bibliographies of the 331 Pupils of Linnæus, Kopenhagen
  5. Fellow details. Royal Society. Процитовано 25 січня 2017.

Джерела
  • Stafleu, F.A.; Cowan, R.S. Taxonomic Literature. — 2nd. — Utrecht : Bohn, Scheltema & Holkema, 1983. — Vol. IV: P—Sak. — P. 958—960. — ISBN 90-313-0549-9.
  • G.A. van Uffelen. Hortus botanicus Leiden. 425 years / P.J.A. Keßler. — Leiden : Universiteit Leiden, 2015. — P. 41-47. (англ.)
  • Sandermann Olsen, Sven-Erik. Bibliographia Discipuli Linnæi, Bibliographies of the 331 Pupils of Linnæus. — Kopenhagen, 1997.
  • H. Veendorp & L.G.M. Baas Becking. Hortus Academicus Lugduno-Batavus, 1587-1937 / C. Kalkman. — 2nd. — 1990. — ISBN 90-71236-05-6. (нід.)
  • W.K.H. Karstens & H. Kleibrink. De Leidse Hortus, een botanische erfenis. — Waanders, 1982. — 90-70072-92-0 прим. (нід.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.