Хурма
Хурма́ (Diospyros) — рід рослин родини ебенових. Характерний для тропіків, лише кілька видів походять з помірного поясу. У роді налічують декілька сотень (за даними спільного інтернет-проекту Королівських ботанічних садів у К'ю і Міссурійського ботанічного саду «The Plant List» — 725[2]) видів листопадних або вічнозелених дерев і кущів (докладніше див. Список видів роду хурма). Хурмою також називають плоди цього роду.
Хурма | |
---|---|
Diospyros whyteana | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Вересоцвіті (Ericales) |
Родина: | Ебенові (Ebenaceae) |
Рід: | Хурма (Diospyros) L., 1753 |
Типовий вид | |
Хурма звичайна (Diospyros lotus)[1] | |
Види | |
Понад 700 | |
Вікісховище: Diospyros |
Поширення
Це рід теплолюбних рослин. Ростуть у в багатьох країнах Євразії, Америки, в Австралії та навіть на півдні України. Хурма потрапила в Європу тільки в позаминулому столітті, але до цього її протягом двох тисяч років культивували в Китаї та Японії[3] Усього за деякими даними налічується більше 500 різновидів хурми. А до найвідоміших в наших краях відносять терпку кавказьку, нетерпку японську і солодку шоколадну, відомішу як корольок. За формою нагадує яблуню, а її оранжеві чи червоні плоди здалека здаються апельсинами.[4].
В Україні хурма на підщепі сорту Віргінська може вирощуватись у відкритому ґрунті, але це досить ризиковано.
Назва
Латинська назва роду, Diospyros, має грецьке походження й може бути витлумачена як «їжа богів», інше значення — «божественний вогонь».
У руську мову слово «хурма» потрапило з фарсі (перської), де у оригіналі звучить як перс. خرمالو kẖrmạlw «хормалю» — тобто фінікова слива. Саме слово «хорма» (хурма) на фарсі «перс. خرما» означає фінік, слово «алю» (перс. آلو) — сливу. Назва «хормалю» первісно стосувалася хурми кавказької. В'ялена хурма на смак дуже схожа на фініки, звідси й пішла назва хурми кавказької на фарсі. Потім вона поширилась на інші види хурми, у тому числі й на хурму східну.
Види з їстівними плодами можуть називати «дикий фінік», «фінікова слива».
Ботанічний опис
Листя — просте, чергове.
Плід — м'ясиста ягода, що містить до 10 насінин. Це велика солодка ягода з соковитою серцевиною і шкіркою оранжевого, червоного або жовтого кольору, масою від 100 до 500 грамів. Плоди хурми часто поділяють на дві категорії: в'яжучі на смак (при дозріванні ця властивість плоду зникає) і нев'яжучі. Незрілий плід гіркий через наявність у ньому великої кількості дубильних речовин[4]. Японці називають плід хурми «плодом із плодів»[4]. Зріла хурма зазвичай досить м'яка, яскраво-оранжевого кольору з коричневими листочками. Чорні крапки і плями на плоді свідчать про те, що він вже почав псуватися. Стиглу хурму можна тримати в холодильнику, а заморожену зберігати до півроку. Нестиглі плоди, навпаки, варто потримати в теплі до дозрівання. Під час зберігання потрібно уникати пошкодження поверхні плодів, інакше вони швидко згниють.
Галерея
- Дерево хурми
- Гілка хурми
- Плоди хурми на гілці
- Цілий і розрізаний плід хурми східної
- Стиглі плоди хурми
- Сушені плоди хурми східної
- Квітка хурми вірджинської
- Хурма кавказька, вирощена під Києвом
- Хурма віргінська, вирощена під Києвом
- D. ferrea, відома як Yaeyama kokutan з Японії
- Насінина хурми
Примітки
- Diospyros L.. Tropicos ((англ.)). Міссурійський ботанічний сад. Процитовано 25.03.2019. (англ.)
- Список видів роду Diospyros. The Plant List ((англ.)). Royal Botanic Gardens, Kew & Missouri Botanical Garden. Процитовано 25.03.2019.
- Хурма.
- (рос.)Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
Посилання
- Хурма // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Їжа богів лікує кашель та гіпертонію[недоступне посилання з грудня 2019]
- Genus: Diospyros L.. Germplasm Resources Information Network ((англ.)). Міністерство сільського господарства США. Процитовано 25.03.2019. (англ.)