Адріен Майш

Народився 8 квітня 1930 року в Люксембурзі. У семирічному віці розпочав зайняття музикою, готуючись до музичної кар'єри, проводив за роялем по кілька годин на день. Майш удосконалював свою майстерність з кращими вчителями фортепіанної музики — відомим німецьким піаністом, диригентом і органістом Вальтером Гізекінга в Німеччині, Ервіном Еммерічем в Нью-Йорку, а пізніше з Левом Оборіним у Москві і Ліоном Флайшером в Балтіморі. Він вступає на юридичний факультет Паризького університету, а після його закінчення — до аспірантури й захищає дисертацію. Одночасно Майш вивчав міжнародну історію в Оксфордському університеті. Там він теж закінчив аспірантуру. У списках вчених він значиться як доктор юридичних та історичних наук[1].

На дипломатичній роботі в МЗС Люксембургу: аташе в секції політичних питань МЗС Люксембургу (1957—1958); член Постійного представництва Люксембургу при ООН та консул Люксембургу в Нью-Йорку (1958—1960); секретар місії та заступник постійного представника Люксембургу при Європейському співтоваристві у Брюсселі (1961); секретар посольства, потім радник посольства у Парижі (з 1965 р.) та заступник постійного представника при ОЕСР та НАТО (1962—1967); радник з питань представництв Управління з політичних питань Міністерства закордонних справ Люксембургу (1968—1969); директор Департаменту політичних питань Міністерства закордонних справ Люксембургу (1969—1971); Посол в Радянському Союзі, Польщі та Фінляндії (1971—1973)[2]; Посол у Вашингтоні у США, Канаді та Мексиці (1974—1983)[3]; Посол у Бонні у ФРН (1983—1995)[4]; Посол у Москві в РФ (1995—1998)[5] та за сумісництвом в Україні та в інших країнах СНД.

Він є керівником симфонічного оркестру Люксембургу, президентом Міжнародного музичного фестивалю в Ештернахе, членом адміністративної ради фестивалю в Шлезвіг-Гольштейн[6].