Азербайджанська опера
Азербайджанська опера (азерб. Azərbaycan operası) — історія виникнення та розвитку азербайджанського оперного мистецтва. Опери композиторів азербайджанського походження, написані або постановлені за межами Азербайджану, також належать цій категорії, так само як і опери іноземних композиторів, написаних або призначених для азербайджанської сцени.
Історія
XX століття
Перший Оперний театр в Баку був побудований в 1911 році[1]. Прем'єра першої опери азербайджанського композитора відбулася на три роки раніше, в 1908 році.
Опера «Лейлі і Меджнун» (1908) Узеїра Гаджибекова була першим творінням в оперному жанрі не тільки в Азербайджані, але і в усьому ісламському світі[2]. За нею послідували опери «Шейх Санан» (1909), «Рустам і Зохраб» (1910), «Шах Аббас і Хуршуд Бану» (1911), «Аслі і Керем» (1912) і «Харун і Лейла» (1915), які були написані, але ніколи не були поставлені. Музична комедія «Аршин мал алан», написана в 1913 році — найпопулярніша оперета композитора Узеіра Гаджибекова. Вона ставилася в різних театрах світу і вважається найбільш відомою роботою Гаджибекова в країнах колишнього СРСР. Оперета «Аршин мал алан» була переведена на російська, татарська, чагатайська, перська та турецька мови незабаром після прем'єри, яка відбулася в 1913 році. Пізніше ця оперета була переведена також на польська, болгарська, арабська, французька, китайська та інші мови.
У 1921 році Узеїр Гаджибеков став членом Ради з розвитку азербайджанських Тетра і поліпшенню театрального мистецтва Азербайджану[3]. У 1925 році Гаджибеков об'єднує російські та азербайджанські оперні трупи в одну трупу і створює трупу в нинішньому театрі Опери та Балету Азербайджану. У 1932 році Гаджибеков пише оперу «Кероглу», яка вважається візитною карткою оперного мистецтва Азербайджану. «Кероглу» було вперше поставлено в 1937 році.
У 1935 році Муслім Магомаєв (старший) створює оперу «Наргіз», а Рейнгольд Глієр створює «Шахсенем»[4]. Успіх цих опер надихнув і інших композиторів на створення нових опер. У 40-х роках були написані такі опери як «Хосров і Ширін» (Ніязі), «Вятян» (Джевдет Гаджієв і Кара Караєв), «Нізамі» (Афрасіяб Бадалбейлі) і багато інших. Прем'єра опери «Севіль» композитора Фікрета Амірова відбулася в 1953 році, ця опера поставлена знову в 1998 році[5].
У 1972 році Шафіга Ахундова стала першою жінкою-композитором в Азербайджані і першою жінкою в ісламському світі, яка написала оперу[6]. Опери, створені різними азербайджанськими композиторами, такими як Шафіга Ахундова («Скала наречених»), Сулейман Алеськеров («Бахадур і Сона», «Увядщіе квіти»), Джахангір Джахангіров («Життя композитора», «Азад»), Адигёзалов Васиф («Мрець») та інші, вплинули на сучасну історію азербайджанської опери. На сцені Театру опери та балету Азербайджану ставилися і балети зарубіжних і російських класичних композиторів.
Світову популярність придбали оперні співаки Бюльбюль, Шевкет Мамедова, Фатьма Мухтарова, Гусейнкулі Сарабскій, Хагігат Рзаева, Рашид Бейбутов, Муслім Магомаєв (старший) і багато інших [7].
XXI століття
Азербайджанський співак Ельчин Азізов став єдиним співаком з Азербайджану, прийнятим в оперну трупу Большого театру як соліст. Серед його ролей критики відзначають партію Князя Ігоря[8].
Найбільш важливі азербайджанські опери
- «Лейлі і Меджнун» — опера, 1908. Перша азербайджанська і ісламська опера.
- «Рустам і Зохраб» — опера-мугам, 1908
- «Аслі і Керем» — опера-мугам, 4 акти і 6 сцен, 1912
- «Шах Аббас і Хуршуд Бану» — опера-мугам, 1912
- «Фіруза» (не завершена)
- «Кероглу» — 1938
Зульфугар Гаджібеков:
- «Ашуг-Гаріб» — на основі однойменного азербайджанського романтичного дастана, 1915
Муслім Магомаєв (старший):
- «Шах Ісмаїл» — опера-мугам, 1919
- «Наргіз» — 1935
- «Хоруз-бек»
Афрасіяб Бадалбейлі:
- «Народне покарання»
- «Золотий ключ»
- «Бахадур і Сона»
- «Айдин»
- «Нізамі» — створений 1939 постановка 1948
Фікрет Аміров:
- «Севіль»
- «Зірка»
Адигёзалов Васиф:
- «Натаван» — опера-мугам, 2003
- «Скала наречених» — перша азербайджанська опера написана жінкою, 1972
Інші відомі опери:
- Джевдет Гаджієв і Кара Караєв — «Вятян»
- Кара Караєв — «Ніжність»
- Джахангір Джахангіров — «Азад»
Відомі виконавці
Дінара Алієва · Шевкет Мамедова · Фатьма Мухтарова | ||||
Співачки
- Дінара Алієва
- Сона Асланова
- Фідан Касімова
- Хураман Касімова
- Гюльхар Гасанова
- Назакет Мамедова
- Шевкет Мамедова
- Фатьма Мухтарова
- Рубаба Мурадова
- Хагігат Рзаева
Ахмед Агдамський · Муслім Магомаєв · Ельчин Азізов | ||||
Співаки
- Ахмед Агдамський
- Ельчин Азізов
- Бюльбюль
- Гусейнага Гаджібабабеков
- Муслім Магомаєв
- Гусейнкулі Сарабскій
- Джавід Самедов
Примітки
- Про оперу (рос.)
- Опера в Азербайджані (англ.)
- www.azeritribune.com Архівовано 15 липня 2014 у Wayback Machine. (англ.)
- Шахсенем (рос.)
- Опера в Азербайджані (рос.)
- Перша жінка композитор (рос.)
- Зірки азербайджанської опери Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine. (рос.)
- Князь Ігор (рос.)
Посилання
- Азербайджанська опера (рос.)
- Біографія Узеира Гаджибекова (англ.)